Петро Адамик, президент Асоціації регбі України, виступив на SBC Summit Ukraine Lviv 2026. Під час дискусії він розповів, як регбі допомагає залучати дітей до спорту, скільки команд беруть участь у шкільних змаганнях на Львівщині та які витрати стоять за розвитком цього напряму. Окрему увагу Адамик приділив фінансуванню національних збірних, підтримці спортсменів і можливостям для бізнесу інвестувати у спорт.
Регбі як середовище виховання
Говорячи про виховну роль регбі, Адамик насамперед згадав про людей зі спортивної спільноти, які зараз захищають Україну. За його словами, понад 40 представників регбі долучилися до Сил оборони. Для нього це один з прикладів того, як командний дух, патріотизм і взаємопідтримка виходять за межі спортивного майданчика.
«У нас більше 40 людей, хлопців і одна дівчина воюють. Тому це фактично дві команди, якщо говорити про регбі-юніон, у повному складі ще із запасними. Очевидно, це командний дух, це робота в команді, звичайно, ми закладаємо і патріотизм, додаємо до того, що ми отримуємо в школі, в сім’ях. У нас патріотичні діти, патріотичний вид спорту. У нас, на жаль, вже багато загиблих, в тому числі один з президентів федерації регбі загинув, захищаючи Україну. Тому це для нас дуже важливо і, власне, командний дух, це соціалізація».
Ще одне завдання спорту Адамик бачить у тому, щоб повертати дітей до живого спілкування. Він звернув увагу на конкуренцію з гаджетами та складність зацікавити школярів активностями поза цифровим середовищем. Саме командні види спорту, на його думку, дають дітям можливість більше взаємодіяти одне з одним.
«Будь-який вид спорту відриває дітей від комп’ютера і дає їм живе спілкування, тому що ми всі розуміємо, яка велика проблема зараз зацікавити дітей, щоб вони взагалі відірвалися від своїх гаджетів».
Майже 300 команд у шкільних лігах Львівщини
Для Асоціації регбі України одним з головних показників розвитку окрім результатів національних команд, є кількість дітей, які долучаються до занять. Адамик наголосив, що зараз федерація зосереджена на масовості.
«Мене не цікавлять спортивні результати, мене цікавить, власне, масовість. Ми побили рекорд по шкільних лігах минулого року, було майже 300 регбійних команд. Це по всій області».
За словами Адамика, для дітей з невеликих населених пунктів участь у таких змаганнях часто стає окремою подією, учасники отримують можливість спробувати новий вид спорту та відчути себе частиною команди.
«Діти в місті в нас баловані, а в області, коли ти заходиш з регбі, то ті діти просто щасливі. Для них це просто таке свято. Вони потім їдуть на якийсь етап. У нас є п’ять етапів шкільних ліг: перший етап, другий етап, і ті діти ці змагання бачать, отримують медалі, грамоти».
Організація таких змагань потребує додаткових ресурсів, тому федерація намагається залучати до них місцевий бізнес. Ідеться не завжди про великі суми, іноді партнери допомагають з харчуванням для учасників або іншими невеликими потребами. Адамик навів приклад співпраці з «Lviv Croissants», який підтримує дитячі турніри.
«Ми стараємося ще зі своєї сторони підсилити державне фінансування, тому я шукаю своїх друзів, спонсорів, усіх прошу, щоб був такий великий перелік, починаючи від круасанів, які ми просто випрошуємо для дітей, щоб 120 дітей зіграли в регбі, а всі після того отримали по круасану. У мене є друг, який має «Львівські круасани». Він каже: «Та ладно, давай ще одне змагання». Я кажу: «У мене знову в суботу змагання», а він: «Та ладно, давай»».
Адамик вважає, що підтримка спорту не повинна залежати лише від особистих знайомств і готовності окремих підприємців допомогти. Він хоче, щоб бізнес мав зрозумілі умови співпраці зі спортивними організаціями, а його внесок отримував належне визнання.
«Але ми хочемо систему, щоб цей бізнес розумів, що держава йому потім не якусь грамоту дасть, а буде шана і повага до бізнесу, який заходить у ті проєкти і який не кидають».
Понад 1200 команд по Україні у регбі-5 та витрати на розвиток
Окремо Адамик розповів про розвиток регбі-5 – формату, який допомагає залучати школярів до цього виду спорту. Три роки тому у Львові запустили пілотний проєкт, який згодом масштабували на всеукраїнський рівень і включили до програми «Пліч-о-пліч». Зараз напрямом займається Агенція масових видів спорту.
«Я напросився три роки тому, ми зробили спочатку пілот у Львові, воно пішло, і ми пролобіювали, щоб це пішло на всеукраїнський рівень, у президентську програму. Потім зараз цим уже займається Агенція масових видів спорту, якісно займається. Якщо говорити про Україну, то це було в минулому році більше 1200 команд. Порахуйте, по сім чоловік – це склад, це тренери, це батьки, це залученість. Якщо говорити про Львівщину, це було 300 команд. Ми в цьому році додали ще одну вікову категорію, був 5–7 клас, тепер і 7–9».
Розширення проєкту потребує не лише організаційної роботи, а й значних витрат на інвентар. Попри міську програму, яка дозволяє школам самостійно закуповувати спортивне обладнання на 30 тисяч гривень, федерація забезпечує потреби регбі-5 переважно через власні кошти та партнерську допомогу.
«Це трошки лягає на мене і на моїх друзів, тому що, наприклад, для нас комплект стрічок купити для цього – це 30 фунтів або 30 євро. На це фінансування насправді немає. Але ми, наприклад, зі своєї сторони, як депутатський корпус у місті Львові, зробили програму, що кожна школа може купити собі інвентар на 30 тисяч гривень. Ми, як федерація, жодного разу тим не користувалися. Я знаходжу партнерів в Англії, знаходжу партнерів у Львові, знаходжу партнерів в Україні, і ми це своїм коштом купуємо. Щоб ви розуміли, мені як президенту федерації, це тільки для дітей однієї вікової категорії – 10 тисяч доларів. Це тільки стрічки. А ще мої тренери мають поїхати по області, треба забезпечити їм харчування, пальне і так далі».
Допомогу в проведенні змагань федерація шукає і серед бізнесу. Наприклад, Укргазбанк забезпечив рюкзаками 120 учасників фінального етапу минулого року.
«І тому всі 120 учасників фінального етапу минулого року отримали від одного з банків, скажу так, від Укргазбанку по рюкзаку. Ви б бачили очі тих дітей. Одна мама забрала, каже: «Я це забираю, ти будеш з ним у школу ходити, не на тренування, вибачай». Але це область. І ми так шукаємо таких малих, дрібних спонсорів, щоб тих дітей було більше».
Попри вже отримані результати ліг, у перспективі Адамик хоче, щоб регбі стало доступним для школярів у всій області.
«Я, звичайно, мрію, щоб кожна школа на Львівщині мала секцію з регбі, але це фізично насправді дуже важко осягнути».
400 тисяч євро на підготовку до олімпійського відбору
Перемога жіночої команди на чемпіонаті Європи відкрила для українського регбі нові перспективи. Тепер важливо знайти можливості, щоб спортсменки могли продовжити виступи на міжнародному рівні. У цьому контексті Адамик звернув увагу на те, як інші збірні залучають додаткові кошти за допомогою особистої популярності гравців. Власна аудиторія спортсмена може стати інструментом пошуку фінансової підтримки. Як приклад він навів практику американської команди.
«От ми про маркетинг говоримо: наприклад, капітан збірної Америки має мільйон двісті підписників і займається фандрейзингом. Їм донатять, половину витрат фінансує держава США, а половину вони знаходять самі. Оце ми називаємо фандрейзингом».
Для українського регбі пошук додаткового фінансування – необхідність, від якої залежить повноцінна підготовка збірної. Адамик розповів, що забезпечити весь підготовчий цикл складно. Особливо коли йдеться про відбір на Олімпійські ігри.
«Я на сьогоднішній день розумію, що я знайду для збірної України тренерів, які сидять тут у залі. Але вони не розуміють, як оплатять 200 днів зборів для того, щоб пройти відбір на Олімпійські ігри. І ніхто зараз не розуміє, ні держава не розуміє. Тобто ми не розуміємо, де знайдемо 400 тисяч євро, бо це велика сума для збірної. А якщо говоримо про масовість, то ми шукаємо це як менеджери, тому що ми цього не отримуємо».
Масштаб проблеми стає зрозумілішим, якщо подивитися на загальний бюджет Асоціації регбі України. За таких умов федерації доводиться розподіляти обмежені кошти між різними збірними та потребами.
«У нас весь бюджет Асоціації регбі України був минулого року близько 20 мільйонів. Це не всі збірні: це регбі-7 — олімпійський вид спорту, чоловічий, регбі-7 жіночий, регбі-15, регбі-юніон, регбі-15 жіночий, усі дитячі — U18, U19, U20. Це мізер, повірте мені».
За словами Адамика, за таких фінансових можливостей важливу роль відіграють люди, які готові долучатися до роботи федерацій не лише заради матеріальної винагороди. Саме завдяки їхній ініціативі вдається знаходити додаткові ресурси й підтримувати роботу спортивних напрямів навіть тоді, коли наявного бюджету недостатньо.
«І ми з тих маленьких ресурсів ще знаходимо щось: хтось більше, хтось менше. Але це реально люди, у яких горять очі. І в кожній федерації, всі представники федерацій, які тут сидять, знають: це справа рук фанатів, ветеранів, тих, у кого горять очі. І тоді є результат».
Спортсменки як приклад для дітей і можливість для партнерств
Федерація працює і над тим, щоб регбі було помітним не лише завдяки результатам на змаганнях. Важливо показувати дітям людей, які представляють цей вид спорту, та історії, з якими вони можуть себе асоціювати. Адамик вважає, що такі приклади допомагають юним регбістам зрозуміти цінності гри й мотивують залишатися в спорті.
«Ті діти, які займаються, вони теж бачать, вони потім будуть прикладом для тих дітей, які йдуть у секції. Бо одна з наших дівчат, якій 26 років, третій рік воює. У збірну ми її викликаємо з фронту. І ви б бачили, як на неї дивляться діти, дівчатка, які займаються в нас у секціях Львівської федерації регбі».
Інший напрям роботи – просування спортсменок і створення для них можливостей співпрацювати з брендами. Адамик зазначив, що федерація розповідає про досягнення гравчинь у соціальних мережах, працює над їхнім іміджем і намагається знаходити індивідуальні контракти. Проте поки що таких можливостей небагато.
«А ті дівчата зі Львівщини стали чемпіонками Європи. Це вже якийсь бренд, правда? І ми це робимо, звичайно, у соціальних мережах, створюємо їм іміджеві речі. Тобто ми розкручуємо спортсменів, пробуємо робити їм індивідуальні контракти зі спортивними брендами. Але це поки що мізер».
Бізнесу потрібні зрозумілі правила підтримки спорту
Питання підтримки спорту з боку бізнесу Адамик пов’язує з необхідністю змінити сам підхід до таких вкладень. На його думку, компанії мають бути повноцінними учасниками системи, у якій зрозуміло, як працює фінансова підтримка спорту.
«Я як підприємець хотів би, щоб мої податки йшли на спорт цільово. То в нас питання до пана міністра і до урядовців: може, хтось із вас стане через років п’ять якимось міністром чи депутатом Верховної Ради, законодавцем, то я дуже хочу – лобіюйте закон про меценатство. Якась частинка падала цільово на спорт. І це буде дуже круто. На ветеранський спорт це буде дуже круто. Це буде дуже правильно, щоб підприємство вибрало, кому воно довіряє, напряму федерації чи на якусь асоціацію».
Окремо Адамик наголошує на взаємності таких відносин. Бізнес має бачити зрозумілий механізм повернення частини вкладених ресурсів, а не покладатися лише на власну мотивацію підтримувати спорт.
«Хочемо все-таки системної історії від держави, щоб були правила, куди можна зайти і отримати сатисфакцію, потративши кошти бізнесу, отримати якусь матеріальну сатисфакцію».
Спортивна інфраструктура Львова та пріоритет дитячого спорту
Говорячи про співпрацю з місцевою владою, Адамик навів Львів як приклад громади, де спортивні потреби враховують під час розвитку міської інфраструктури. Він відзначив роботу Офісу спорту та депутатського корпусу міської ради, зокрема згадав проєкт, який поєднує безпекову функцію з потребами спортивної арени.
«Я хочу подякувати Офісу спорту і тій дружній команді, і депутатському корпусу Львівської міської ради, які реально працюють у спорті. Якщо говорити про Львівську громаду, то вона одна з небагатьох, напевно, яка збудувала під час війни сховище. Воно ж трибуна арени в Парку культури. Це реально інфраструктурний об’єкт, збудований під час війни».
Водночас розвиток спортивної інфраструктури не обмежується окремими аренами. Для масового залучення дітей до спорту потрібні різні умови та можливості, які дозволять займатися незалежно від обраної дисципліни. Адамик звернув увагу на потреби, які залишаються актуальними для міста.
«Але цього мало насправді. Нам треба басейни, нам треба дітей у спорт, тому що здорові і сильні діти – це потім величезна економія грошей на медицину для дорослих».
Серед напрямів, які Асоціація розвиває паралельно з традиційними дисциплінами, Петро виділив регбі на кріслах колісних. Для цього виду спорту Адамик бачить перспективу повноцінних національних змагань. Втім, розширення напрямів роботи не змінює головного акценту федерації – залучення дітей до регбі.
«Звичайно, регбі на кріслах колісних – це теж майбутнє, на жаль. Але ми це будемо робити і вже робимо. Я дуже надіюся, що буде повноцінний чемпіонат України з регбі на кріслах колісних. Але, звичайно, пріоритет – це діти. Тому що ми їм у дитинстві закладемо колективізм, взаємодію, соціалізацію і впевненість у собі. Це дуже важливо. І це те, що ми, дорослі, маємо їм давати».
У цій роботі важливу роль Адамик відводить тренерам. Їхній вплив на дітей не закінчується тренувальним майданчиком, вони можуть стати людьми, до яких дитина звертається по підтримку й орієнтир. Тому президент Асоціації закликає тренерів поєднувати спортивну підготовку з уважним ставленням до вихованців.
«Тому що зараз дуже багато сімей роз’єднані. Я хочу, щоб мої тренери і тренери ваших дітей були більше педагогами, добрішими до дітей. Діти – це основне. Це заради того, чого ми воюємо насправді».
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
Спонсори та партнери SBC Summit Ukraine 2026 Lviv
Генеральний спонсор – BETKING
Преміум-спонсор – GGBET
Співорганізатори – Агенція масового спорту України та Офіс спорту Львівської міської ради
Будівельний партнер – системний девелопер РІЕЛ
Партнер Business Lounge – Jack Daniel’s Gentleman Jack
Партнер з розміщення – Kostjukowki Apartments. Партнер зі спортивного екіпірування – Kappa x KOKOTASPORTS. Партнер настрою – пивоварня PRAVDA. Локація-партнер – Barvy Event Hall
Футбольний партнер – освітня платформа Play Vision. Офіційний партнер – Українська федерація карате. Соціальний партнер – фонд Shakhtar Social. Ексклюзивний фітнес-партнер – UNI FORCE.
Медіапартнер – медіасервіс MEGOGO, найбільший медіасервіс України, який транслює ексклюзивний спорт, ТБ-канали, кіно провідних студій та освітні курси.
Водний партнер – Карпатська Джерельна. Кавовий партнер – Sky Coffee. Функціональний партнер – DR WITT. Солодкий партнер – BISCOTTI.
Продакшн-партнер – НАЖИВО Production. Доглядові партнери – Barbers, Medosan та Joko Blend. Офіційний партнер – ресторанна група «Маримо своєю справою».
Технологічний партнер – BotsBand. Стильний партнер – YARMICH. Технічний партнер – PROOVE. Генеральний радіопартнер – Львівська Хвиля.
Партнер з гостинності – кластер готелів IBIS. Діджитал-партнер – ROAS marketing agency Red5. Бізнес-партнер – бізнес-парк «Європасаж».
Соціальний партнер – Інститут ветеранів «Архітектура стійкості» КНУБА. Cпортивний партнер – Українська падел федерація.
Медіапартнери Sport&Business Club – Епіцентр, Авторадіо, Київстар ТБ та Setanta Sports. Рекламний партнер – MS Outdoor.
Інформаційні партнери – телеканали «Ми – Україна» та «Ми – Україна+», Marketer, Tribuna.com, Football Hub, Інтерфакс, сайти Sport.ua, SportArena.com, UA.NEWS та XSPORT, новинний портал «Король Данило», платформа «Футбол 2.0», «Егоїст», ПЕРЕГОВОРКА та BET UA. Модний партнер – Fashion TV