Масовий спорт потребує не лише спортивної інфраструктури, а й доступних занять, підготовлених тренерів, якісної комунікації та спільнот, що мотивують людей залишатися фізично активними. В умовах повномасштабної війни особливого значення набувають адаптивний спорт, підтримка ветеранів і ветеранок, а також створення можливостей для дітей та молоді в громадах. Водночас розвиток масового спорту відкриває нові можливості для співпраці з бізнесом. Приватний сектор може долучатися до створення спортивних просторів, підтримувати тренерів і допомагати організовувати заняття, доступні для широкої аудиторії.
Про те, як залучати людей до регулярної фізичної активності, які завдання сьогодні стоять перед Агенцією масового спорту України та чому важливо допомагати кожному знаходити свій вид спорту, SportBusiness.Media поговорив з директором Агенції Андрієм Ребриною.
Спорт у громадах і партнерство з бізнесом
– SBC Summit Ukraine вперше відбудеться у Львові. Як ви оцінюєте значення таких професійних майданчиків для розвитку українського спорту та чого очікуєте від цьогорічної конференції?
– Для мене важливо, що SBC Summit виходить за межі Києва. В Україні багато сильних спортивних ініціатив у регіонах, і вони мають бути повноцінними учасниками професійного діалогу. Сьогодні недостатньо лише якісно реалізовувати проєкти. Потрібно вміти залучати партнерів, працювати з аудиторією, розвивати власні бренди. Як співорганізатори конференції ми зацікавлені, щоб бізнес більше уваги звертав на масовий спорт. І хотілося б, щоб після таких зустрічей з’являлися конкретні партнерства, які працюватимуть у громадах.
– Бізнес дедалі частіше долучається до спортивних проєктів. Які формати співпраці з приватним сектором можуть бути найбільш корисними саме для масового спорту, а не лише для професійних команд і великих змагань?
– Я переконаний, що бізнес може бути не лише спонсором спортивного заходу, а й партнером у створенні умов для регулярних занять. Наприклад, допомагати з облаштуванням майданчиків, інвентарем, підтримкою тренерів або організацією безоплатних занять для жителів громади. І для бізнесу тут також є цінність: можливість працювати зі своїми громадами, залучати нову аудиторію та підтримувати ініціативи, якими люди користуватимуться не один день.
Досвід громад і умови для регулярних занять
– Львівщина традиційно у лідерах «Активних парків». Що західні громади роблять інакше, і чого Київ міг би в них навчитися?
– Я б не став протиставляти Київ та Львівщину, адже кожен регіон працює у своїх умовах. Але досвід західних громад справді цікавий. Там, де «Активні парки» працюють успішно, зазвичай є активна участь місцевої влади, координаторів і самих жителів. Люди знають, де і коли можна прийти на тренування, мають контакт із тренером.
– Що сьогодні важливіше для розвитку масового спорту: будівництво нової інфраструктури, якісна організація занять, інформаційна робота чи створення спільнот навколо спорту? Як знайти правильний баланс?
– Можна побудувати чудовий спортивний майданчик, але якщо там ніхто не організовує занять, він не виконуватиме своєї основної функції. Тому для мене важливо, щоб усе працювало разом. Інфраструктура дає місце для тренувань, тренер допомагає людині почати, комунікація розповідає про можливості, а спільнота мотивує продовжувати. Ми в Агенції розвиваємо саме такий підхід через мережу спортивних клубів та «Активні парки». Адже наше завдання не тільки створювати спортивні локації, а зробити так, щоб люди регулярно ними користувалися.
Пріоритети Агенції під час повномасштабної війни
Війна змінила потреби суспільства та посилила значення спорту як доступної можливості для фізичної активності різних груп населення. Серед важливих напрямів роботи – адаптивний спорт, підтримка ветеранів і ветеранок, а також залучення дітей та молоді до занять у громадах.
– Які ключові завдання сьогодні стоять перед Агенцією масового спорту України? Як змінилися пріоритети її роботи з огляду на потреби суспільства під час повномасштабної війни?
– Війна суттєво змінила потреби людей і, відповідно, наші підходи до роботи. Сьогодні ми працюємо не лише над залученням населення до фізичної активності. Важливими напрямами стали адаптивний спорт, створення можливостей для ветеранів і ветеранок, підтримка дітей та молоді, розвиток доступних спортивних клубів у громадах. Ми реалізуємо «Активні парки», «Нестримні», розвиваємо мультиспортивні клуби, залучаємо дітей і студентів через «Пліч-о-пліч». Для мене зараз одне з головних завдань – щоб людина незалежно від віку, досвіду чи фізичної підготовки могла знайти доступні заняття спортом у своїй громаді.
– За якими показниками ви оцінюєте ефективність роботи Агенції? Що для вас є головним результатом: кількість проведених заходів, число учасників, регулярність занять чи зміна ставлення людей до фізичної активності?
– Кількість заходів та учасників, безумовно, важлива. Ми маємо розуміти, скільки людей залучили, у яких громадах працюємо та наскільки доступними є наші проєкти. Але ще не менш важливо, скільки людей після першого знайомства зі спортом продовжують займатися регулярно. Умовно, ми можемо організувати фестиваль на кілька тисяч учасників. Це хороший результат. Але якщо після нього частина людей запишеться до спортивного клубу, почне тренуватися двічі на тиждень і приведе друзів – це вже довгостроковий ефект. Саме до такого результату ми прагнемо.
Доступність спорту для ветеранів, людей з інвалідністю та ВПО
Для розвитку масового спорту важливо враховувати різні потреби людей. Доступність передбачає не лише наявність спортивного об’єкта, а й можливість регулярно відвідувати заняття, отримувати необхідну підтримку та тренуватися в комфортних умовах.
– Чи враховуються у діяльності Агенції потреби ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю та інших груп, для яких доступ до фізичної активності може бути пов’язаний з додатковими бар’єрами?
– Ми розуміємо, що доступність спорту – це не лише наявність спортивного майданчика. Для однієї людини важлива безбар’єрність приміщення, для іншої – безоплатні заняття, зручне розташування чи можливість тренуватися в комфортному середовищі. Саме тому розвиваємо різні формати фізичної активності: адаптивні клуби, мультиспортивні заняття, відкриті тренування в громадах. Намагаємося враховувати потреби конкретних людей, а не пропонувати всім однакові рішення. Спорт має бути доступним не лише на папері.
– «Нестримні» та адаптивні клуби: як змінився запит від ветеранів за останній рік і чого бракує, тренерів чи доступної інфраструктури?
– Ми бачимо, наскільки важливо, щоб заняття для ветеранів не обмежувалися окремими заходами. Люди мають можливість тренуватися регулярно, обирати вид активності, спілкуватися та проводити час разом. Саме тому розвиваємо мережу адаптивних клубів «Нестримні». Один з цікавих прикладів – TotalFit ARK у Хмельницькому, де співпраця різних партнерів допомагає розвивати адаптивний спорт. Щодо потреб, то я б не розділяв тренерів та інфраструктуру. Навіть добре обладнаний зал не вирішить питання, якщо немає фахівця, який розуміє особливості адаптивних тренувань. Нам потрібно одночасно розвивати спортивні простори та підготовку тренерів.
Як мотивувати людей почати займатися спортом
Навіть за наявності спортивної інфраструктури люди можуть відкладати початок тренувань через брак часу, фінансові обмеження або невпевненість у власних силах. Тому важливо розуміти потреби аудиторії та пропонувати зрозумілі формати залучення.
– Що найчастіше заважає людині почати займатися спортом: брак часу, фінансові обмеження, невпевненість у власних силах, відсутність компанії чи страх опинитися в незнайомому середовищі? Як визначити бар’єр, який є головним для конкретної аудиторії?
– Не думаю, що існує один універсальний бар’єр. У когось справді немає часу, хтось не готовий витрачати гроші на тренування, а комусь просто некомфортно прийти до спортивного залу, де всі здаються досвідченішими. Тому перед запуском будь-якого спортивного проєкту важливо зрозуміти свою аудиторію. Поговорити з людьми, дізнатися про їхній досвід, звички та очікування. Часто людині потрібен не новий спортивний комплекс, а безоплатне заняття поруч із домом, зрозумілий формат і тренер, який допоможе зробити перший крок.
Дитячі фестивалі та знайомство з новими видами спорту
Окремий напрям залучення до фізичної активності – мультиспортивні проєкти для дітей. Знайомство з різними дисциплінами дає змогу спробувати себе в нових форматах, не порівнюючи власні навички з досвідом тих, хто тренується вже кілька років.
– Ви обрали для дитячих фестивалів доджбол, флорбол, пана-футбол – не найочевидніші види. Це свідома стратегія входу через гру й «незнайомі» правила, де всі на рівних?
– Так, і ми свідомо використовуємо такий підхід у мультиспортивних проєктах. Уявіть дитину, яка ніколи не займалася футболом чи баскетболом. Поруч з тими, хто вже кілька років тренується, їй може бути складно проявити себе. А коли діти вперше знайомляться з доджболом чи флорболом, багато хто починає практично з однаковим досвідом. Зникає частина страху помилитися, з’являється цікавість. Нам важливо показати дітям різні види спорту, дати можливість спробувати себе й обрати те, що справді подобається. Не кожна дитина хоче професійно займатися спортом, але кожна має отримати можливість полюбити рух.
Комунікація брендів з людьми, далекими від спорту
Залучення нової аудиторії залежить і від того, як саме спортивні ініціативи комунікують з людьми. Кампанії можуть допомогти подолати упередження щодо фізичної активності, якщо пропонують зрозумілий шлях до перших тренувань і враховують досвід звичайних людей.
– Якби бренд хотів запустити кампанію саме для «неспортивних» людей, які три помилки ви порадили б йому не робити?
– Перша – змушувати людину почуватися винною. Повідомлення про те, що вона недостатньо тренується або має погану фізичну форму, навряд чи мотивуватимуть її почати. Друга – показувати лише професійних спортсменів та ідеальну фізичну форму. Людина має впізнавати себе в комунікації та розуміти, що спорт доступний і для неї. Третя – не пропонувати конкретної можливості долучитися. Можна зробити красиву кампанію з великим охопленням, але якщо людина після перегляду не розуміє, куди їй прийти й із чого почати, результат буде обмеженим.
Я б радив брендам більше працювати з реальними історіями звичайних людей і простими форматами залучення. Саме так можна поступово змінювати ставлення до фізичної активності.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.