Президент гандбольної «Галичанки» Роман Федишин на SBC Summit Ukraine Lviv 2026 розповів, як долучився до клубу та разом із командою працював над його розвитком. За цей час «Галичанка» стала 12-разовою чемпіонкою України, створила власну інфраструктуру та вибудувала систему підготовки гравчинь. Водночас клуб зіткнувся з фінансовими труднощами, які не зникають навіть після спортивних успіхів. Федишин поділився досвідом роботи зі спонсорами та пояснив, чому команда вирішила приділяти більше уваги маркетингу, розвивати YouTube-канал, партнерства й залучати людей, які раніше не цікавилися гандболом.
Від підтримки тренерів до гандбольної «Галичанки»
Особистий досвід у спорті вплинув на те, як Федишин обирає проєкти, до яких готовий долучатися. Він говорить про довіру до людей, які працюють із дітьми, та про можливість побачити результат їхніх зусиль не на словах, а безпосередньо в роботі.
«Я сам займався спортом, розумію, наскільки це важливо. У мене дуже багато друзів ще з того минулого спортивного, з яким ми спілкуємось і по цілій Україні. Я був в Київському спорт-інтернаті, то трошки так пожив в професійному спорту. Але зараз, мабуть, спорт – це довіра. Я коли бачу, приходить до мене тренер, йому потрібно щось допомогти з будь-якого виду спорту. І коли в людини горять очі, і коли він направду в тих діток щось вкладає, тій людині не можна не допомогти. Ось тут у нас Тарас сидить з кікбоксингу, там у нас Шуварочка з художньої гімнастики є, і з багатьох видів спорту. І в спорті, мабуть, коли тренер вкладає в дитину і працює, видно, що з тої дитини виходить. Ти там не обдуриш, не розкажеш. Якщо з нею працюють з дитинкою, якщо тренер талановитий, видно ту роботу».
До гандболу Федишин прийшов через знайомство з людьми, які займалися підготовкою юних спортсменів. Важливим для нього було розвивати розвивати місцевих вихованців.
«Отже, як я туди потрапив? Це люди. Я побачив тренерів, дитячих, Василя Козара, фахового коледжу спорту Віталія Надича, у яких горіли очі і які займалися тими дітками. Дітки всі були місцеві, от з нашої округи, з Львівської, в спортивному інтернаті. Звичайно, що в них повірив і почав підтримувати, але не думав, що воно так далеко мене затяне».
12 чемпіонських титулів і власна інфраструктура
За роки роботи команда перетворилася на повноцінну клубну систему. Її основа – не тільки перша команда, яка виступає в національному чемпіонаті, а й підготовка наступного покоління гандболісток. Поступово до цього додалися власні спортивні майданчики, транспорт та коло партнерів.
«Зараз це команда, яка 12-разовий чемпіон України. Ми граємо чемпіонат України, чемпіонат Польщі. В нас вибудована якась вже трошки вертикаль по підготовці дітей. Це дитячі школи, спортивний інтернат. Далі ми зайнялися інфраструктурою. В нас є свій зал, і в спортивному інтернаті є свій. В нас є своя інфраструктура, автобус, повноцінний клуб. Навіть спонсори є. В нас є 12 друзів, ми разом, як клубна система, щоб разом дивитись, вболівати».
Однак розбудова системи не зняла з клубу питання фінансування. Навіть за наявності партнерів значна частина відповідальності за його існування залишається на одному спонсорі, від якого залежить успіх команди.
«Наче все складається, але все рівно на генеральному спонсору така ноша, що якщо б не було можливості отримати, клуб вижити шансів не має».
Чому спортивні успіхи збільшують витрати
Для підтримання високого рівня команді потрібна конкуренція. За словами Федишина, у внутрішньому чемпіонаті зараз недостатньо суперників, які могли б регулярно забезпечувати необхідний рівень протистояння. Тому клубу доводиться шукати можливості для розвитку за межами України.
«Гандбол в Україні, мабуть, один з найпопулярніших був колись видів спорту. Це Турчин зі Спартаком. Наче мала бути пам’ять. Але ми граємо ще в чемпіонаті Польщі, крім того. Бо в Україні в нас всього 2-3 достойних суперника. І щоб триматися на хорошому рівні, ми змушені ще грати чемпіонат Польщі. Це великі витрати, це величезне навантаження на спортсменів, це переїзди. Але ми мусимо там бути, щоб триматися на досить високому рівні».
Участь у двох чемпіонатах дає змогу команді підтримувати спортивну форму, але водночас створює додаткове фінансове навантаження. Виходить парадоксальна ситуація: що кращих результатів досягає клуб, то більше ресурсів йому потрібно для того, щоб залишатися на цьому рівні.
«Давайте розпочнемо з кінця. Найгірше, коли ти не бачиш світла в кінці тунелю. Чим краще ти виступаєш, чим краще ти даєш результати, тим більше ти вкладаєш. Щось не то для бізнесу. Ми, до речі, знайшли, як з тим розгребтися. Ніхто того не знайшов, але ми спробуємо».
Як «Галичанка» переосмислила роботу зі спонсорами
Пошук фінансування – лише одна частина співпраці з бізнесом. Для спортивної команди важливо розуміти, що саме отримує партнер натомість і чи помічає його аудиторія. Цей бік роботи клуб почав уважніше оцінювати через досвід виступів за кордоном.
«І коли ти в Польщі збирається асоціація прем’єр-ліга, розмова починається з дуже простих речей. А скільки в тебе переглядів? А скільки глядачів до тебе прийшло? Камери, коли знімали, погано було видно спонсорів. А чому, коли тобі воду дали на спонсорство, то чому ті дівчатки, коли воду п’ють, чому вони не показують яка вода?»
Ці запитання змусили подивитися на роботу клубу з іншого боку. До цього основні зусилля спрямовували на підготовку спортсменок, розвиток інфраструктури та залучення партнерів. Водночас маркетинг не був окремим напрямом, якому приділяли системну увагу.
«І виявляється, що ми працювали над тренерами, над дітьми, над інфраструктурою, залучали спонсорів, і ми взагалі ніколи в житті всерйоз не звертали увагу на маркетинг».
Вісім тисяч людей, яких цікавить гандбол в Україні
Окремою темою стала оцінка потенційної аудиторії. Під час розмови Олексій Брага згадав про 35 тисяч підписників «Галичанки» в Instagram. Федишин натомість озвучив власну оцінку кількості людей, які справді стежать за гандболом.
«В Україні активних, кого взагалі цікавить гандбол, десь 8 тисяч всього на всього. Навіть коли ми граємо півфінал Єврокубків, у нас переглядів 25 тисяч. Це дуже мало».
Для спортивного бізнесу аудиторія має практичне значення, бо від її розміру та активності залежить, наскільки привабливою команда може бути для потенційних партнерів. Тому клуб вирішив не обмежуватися людьми, які вже цікавляться гандболом, а шукати способи привернути увагу значно ширшого кола глядачів.
YouTube, «Карпати» та новий підхід до маркетингу
Для цього «Галичанка» почала залучати досвід з інших галузей. У клубі розраховують, що нові погляди допоможуть відійти від звичних способів комунікації зі спортивною аудиторією та знайти формати, які зацікавлять людей поза нею.
«Зараз до нас долучився Михайло, він тут присутній, він взагалі з іншої галузі. Він з IT, з розробників ігор. Він запропонував, спробувати піти взагалі не на клієнта, не на того, хто цікавиться спортом, хто цікавиться гандболом».
Такий експеримент з іншою нішою потребує додаткових вкладень, і Федишин не приховує, що на цьому етапі витрати клубу зростають. Водночас команда розраховує, що новий підхід допоможе вийти за межі звичного кола вболівальників.
«То ми зараз проводимо такий експеримент, грошей вкладаємо ще більше, але сподіваємося, що ми підемо в широку аудиторію, що ми професійно намагаємось підійти до маркетинга і залучити не клієнтів, не тільки тих, хто любить спорт».
У клубі вже перейшли від планів до конкретних кроків. Серед них – співпраця з футбольним клубом та розвиток соцмереж. Федишин також звернув увагу на проблему, яка стосується не тільки «Галичанки», а й українського спорту загалом.
«Великі кроки зроблені, це і партнерство з Карпатами, це власний YouTube канал, це величезна зараз робота проводиться саме для спортивного маркетинга. Але немає в нас в Україні на сьогодні професійного спортивного маркетинга, на жаль».
Роботу над маркетингом у «Галичанці» розглядають ширше, ніж просто спосіб збільшити кількість глядачів на матчах. Для клубу це можливість зробити гандбол помітнішим і залучити до спорту людей, які раніше не стежили за змаганнями.
«Отже, наше завдання тим, що ми робимо, це популяризація спорту, це не лише гандболу і Галичанки. Побачимо, що у нас вийде, будемо зустрічатись, будемо вас інформувати».
Спонсори та партнери SBC Summit Ukraine 2026 Lviv
Генеральний спонсор – BETKING
Преміум-спонсор – GGBET
Співорганізатори – Агенція масового спорту України та Офіс спорту Львівської міської ради
Будівельний партнер – системний девелопер РІЕЛ
Партнер Business Lounge – Jack Daniel’s Gentleman Jack
Партнер з розміщення – Kostjukowki Apartments. Партнер зі спортивного екіпірування – Kappa x KOKOTASPORTS. Партнер настрою – пивоварня PRAVDA. Локація-партнер – Barvy Event Hall
Футбольний партнер – освітня платформа Play Vision. Офіційний партнер – Українська федерація карате. Соціальний партнер – фонд Shakhtar Social. Ексклюзивний фітнес-партнер – UNI FORCE.
Медіапартнер – медіасервіс MEGOGO, найбільший медіасервіс України, який транслює ексклюзивний спорт, ТБ-канали, кіно провідних студій та освітні курси.
Водний партнер – Карпатська Джерельна. Кавовий партнер – Sky Coffee. Функціональний партнер – DR WITT. Солодкий партнер – BISCOTTI.
Продакшн-партнер – НАЖИВО Production. Доглядові партнери – Barbers, Medosan та Joko Blend. Офіційний партнер – ресторанна група «Маримо своєю справою».
Технологічний партнер – BotsBand. Стильний партнер – YARMICH. Технічний партнер – PROOVE. Генеральний радіопартнер – Львівська Хвиля.
Партнер з гостинності – кластер готелів IBIS. Діджитал-партнер – ROAS marketing agency Red5. Бізнес-партнер – бізнес-парк «Європасаж».
Соціальний партнер – Інститут ветеранів «Архітектура стійкості» КНУБА. Cпортивний партнер – Українська падел федерація.
Медіапартнери Sport&Business Club – Епіцентр, Авторадіо, Київстар ТБ та Setanta Sports. Рекламний партнер – MS Outdoor.
Інформаційні партнери – телеканали «Ми – Україна» та «Ми – Україна+», Marketer, Tribuna.com, Football Hub, Інтерфакс, сайти Sport.ua, SportArena.com, UA.NEWS та XSPORT, новинний портал «Король Данило», платформа «Футбол 2.0», «Егоїст», ПЕРЕГОВОРКА та BET UA. Модний партнер – Fashion TV
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.