Олімпійська чемпіонка з легкої атлетики, багатоборка Наталія Добринська, яка тепер є членом Ради World Athletics, в ексклюзивному інтерв’ю розповіла SportBusiness.Media про своє захоплення новим видом спорту – паделом:
Падел в моєму житті з’явився, коли мій чоловік приїхав до мене. Ми жили на Кіпрі від початку війни, декілька років. І Костя приїхав та каже: «В мене для тебе є подарунок». І він подарував мені ракетку, кросівки і таку гарну спідничку з майкою. Я вдягнулася, кажу: «Слухай, це дуже гарно виглядає, мені це подобається. Але, є одне але, якщо мені не сподобається, навіщо ж це було купувати?». Чоловік мені сказав: «Поїхали!».
І ми поїхали займатися, і все. Я прямо віддалася паделу від і до, тому що це неймовірно цікава гра. Це гра, де ти знаходиш знову своє ком’юніті, це дуже соціальна гра, де ти можеш обирати, з ким тобі грати, з ким тобі комфортно грати, де точно визначається характер людини, яка грає з тобою.
Це дуже цікаво, коли люди відкриваються інакше у грі, ніж вони є в житті. Плюс, це класне навантаження. Згорає багато калорій, а я дуже це люблю.
І я вже, напевно, вже третій рік граю в падел, мені дуже подобається. Я задумуюся про відкриття свого клубу, ми вже знайшли партнера. І у Львові в майбутньому я також відкрию свій падел клуб.
Ще я можу сказати, що спорт дуже розряджає в період такого психічного напруження, яке зараз всі ми відчуваємо під час війни. Наприклад, коли війна почалась, тільки в залі я могла розслабитись на годину часу, який я просто займалась, а весь інший час ти думаєш про новини, що відбувається в Україні і так далі. Тому, я думаю, спорт – це велика частина психологічної реабілітації кожної людини зараз, в цей непростий час.
І тільки після спорту, коли ти викладаєшся, витрачаєш там якусь енергію – ти виходиш трішки світлішим і з чистішим мозком, тому що такий негатив спорт також забирає. І я думаю, що зараз в умовах війни всім потрібно займатися спортом для свого психологічного, ментального здоров’я і, звичайно ж, фізичного.
Падел є зовсім універсальним видом, тому що просто новачок, який ніколи не грав, може прийти і почати грати. І в цьому така унікальність цього виду спорту. Наприклад, ми ходимо, ми затягуємо всіх наших друзів, всіх знайомих, хто з нами хоче: «Давайте зустрінемося! Йдемо грати в падел в суботу, беремо корт, йдемо!». Віддаємо дітей тренерам грати на сусідньому корті, діти наші також грають. Звичайно, вони лише починають – то виходить, то не виходить – але дітям також дуже цікаво, і вони прямо дуже люблять цей час, проведений на падел корті.
Тому, я думаю, падел – це супер універсальна гра для кожного. Але головне – почати, бо знаєте, всі чули, знають, хочуть, а почати – це найважче кожній людині. Тому, я б дуже всім радила просто спробувати піти і почати це робити, і тоді, звичайно, все буде простіше.
Це як кожного ранку, я встаю, і я не скажу, що я дуже сильно хочу йти на тренування, але це просто треба зробити. І коли вже приходиш на тренування, то потім закінчити тренування дуже важко, я просто не можу зупинитись. Так і тут, головне – почати, як і у всьому, напевно. Головне – почати, а процес, він захоплює, він відкриває нові можливості, цікаві можливості, яких ти не очікуєш, а вони з’являються. Тому, всім падел!
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
