Про те, як Мінцифра разом з новим регулятором PlayCity намагається вивести гральний ринок з тіні, запустити онлайн-моніторинг, змінити застарілі норми та повернути державі контроль над галуззю, заступниця міністра цифрової трансформації Наталія Денікеєва розповіла в інтерв’ю РБК-Україна.
– Як би ви коротко охарактеризували, з чим Мінцифра зіштовхнулася, коли отримала у своє підпорядкування гральну сферу?
– Якщо говорити відверто, ми отримали сферу, яка формально була легалізована у 2020 році, але ця легалізація не була доведена до нормального робочого стану. Зміни в законодавстві начебто мали запустити ринок, але головний індикатор – інтерес і прихід іноземних компаній. У нашому випадку таких компаній – нуль.
Я не є фанаткою «кидатися» в бік попередників. Але фактом залишається те, що система як цілісний механізм не запрацювала. У нас є рамковий закон, який вводить базові дефініції: що таке азартні ігри, хто такі оператори, як вони мають працювати. Ми часто порівнюємо це з іншими реформами: є базовий закон і великий перелік перехідних положень, які «прошивають» зміни в інші закони, у тому числі Податковий кодекс. Так виглядає нормальна реформа. А тут маємо дещо інше.
Закон про азартні ігри виглядає як мікс «Франкенштейна і листа дяді Федора батькам»: один почав писати, потім дописував хтось інший, потім ще хтось. Формально галузь легалізована, але всередині є багато норм, які просто не працюють або навіть протирічать здоровому глузду.
– Тобто ринок формально запустили, але регулювання не відбулось?
– Ринок запрацював, але настільки криво, що це справді сумно. Очікування й аргументація, навіщо все це легалізувати, були одні, а реальність виявилася іншою. Податкові надходження від легального сегмента є, і вони непогані – залежно від того, з чим порівнювати. Але потенціал галузі значно більший.
Ми сприймаємо цю сферу як звичайний бізнес, хай і високоризиковий. Так, навколо неї багато спекуляцій – що це токсична, корумпована галузь. Частково це правда. Але факт у тому, що ринок уже легалізований. Парламент за це проголосував, держава зробила цей крок. Отже, наше завдання – зробити легалізацію виправданою й корисною для суспільства, держави й бюджету. І тут важливо дивитися не лише на азартні ігри.
Є ще один великий і специфічний блок – державні лотереї. І якщо з азартними іграми складно, то з лотереями – ситуація критична. Маємо історію, коли понад 12 років ринок живе за перехідними положеннями закону 2012 року. За цей час у країні, світі, економіці все змінилося. А нових ліцензійних умов так і не затвердили. У результаті держава фактично не контролює сферу: немає важелів, немає інструментів. Ліцензійні платежі не сплачуються – бюджет недоотримує кошти. Йдеться не про дрібні суми, а орієнтовно про 200 млн грн – і це лише з 2021 року.
Сплата податків також не контролюється зовсім. В умовах повномасштабної війни, коли рахується кожна копійка, це виглядає як розкіш, яку держава не може собі дозволити.
– Враховуючи масштаб проблем, як має відбуватися реформа грального ринку? Що потрібно зробити, щоб легалізація нарешті запрацювала?
– Це точно не історія про «підфарбувати куточок». Це має бути комплексна реформа.
Основна мета – вивести галузь з тіні, зробити її максимально прозорою й контрольованою. Результатом мають стати зростання податкових надходжень, підвищення інвестиційної привабливості й залучення прямих іноземних інвестицій у сектор.
Не можна розглядати окремо «гроші» й окремо «прозорість». Стратегічна ціль – зробити Україну конкурентоспроможною юрисдикцією для цього бізнесу. Але по-чесному: для початку треба створити нормальну юрисдикцію.
Я віддаю належне тим, хто брав політичну відповідальність і проводив першу легалізацію – це було непросте рішення. Але якщо вже щось робити, то робити добре, а не «якось».
– Чому саме Мінцифра взялася за цю реформу?
– Бо наріжний камінь реформи – цифровізація. Ми говоримо про одну з найбільш токсичних і корумпованих сфер. А один із найефективніших способів боротися з корупцією в Україні – це діджиталізація.
Тому завдання номер один – діджиталізувати всі процеси, які тільки можливо. Ми почали з ліцензування, тому що саме там найбільше корупційних ризиків: видати чи не видати ліцензію, чому відмовили, за яким принципом ухвалене рішення.
До цього КРАІЛ – попередній регулятор – працював як колегіальний орган. Для ухвалення рішень був потрібен кворум. Хтось захворів, хтось у відпустці – і рішення не ухвалюються, ліцензії «висять», бюджет недоотримує гроші.
Зараз ми вже бачимо різницю. Після затвердження нових ліцензійних умов для азартних ігор влітку, до бюджету надійшло понад 1,2 млрд грн ліцензійних платежів. Це результат чотирьох із невеликим місяців.
– Як саме виглядатиме цифровізація ліцензування?
– Раніше було три способи подати документи: звичайною поштою, електронною поштою або фізично привезти папку. Це створювало багато простору для «ручних» рішень.
Ми хочемо зафіксувати прозорі й однакові для всіх правила. Процес має бути повністю цифровим: чіткий перелік документів, завантаження через систему, чек-лист, автоматична перевірка. Система на боці держави має не «шукати коми», а об’єктивно перевіряти відповідність вимогам.
Другий критично важливий елемент – державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ). Про неї роками говорили, але ніхто не довів справу до реалізації. Мінцифра як policy maker і PlayCity як регулятор – перші, хто зайшли так далеко.
Проведено тендер, обрано переможця, і до кінця цього року має бути реалізований перший етап системи онлайн-моніторингу. Навколо строків було багато спекуляцій, але якщо подивитися на хронологію – коли Мінцифра отримала сферу, коли створили PlayCity, коли агентство реально запрацювало, коли оголосили тендер і як довго триває закупівля за законом – стає зрозуміло, що «запустити за три місяці все й одразу» фізично неможливо.
Тому так, я емоційно реагую на деякі заяви, бо ми живемо в цій реальності щодня і бачимо, як у публічному просторі маніпулюють фактами.
Глобальна мета – перезапустити ринок, зробити Україну привабливою й прогнозованою юрисдикцією для цього бізнесу і суттєво збільшити податкові надходження. Частина цього вже відбувається коштом ліцензійних платежів. Після запуску онлайн-моніторингу, за нашими розрахунками, надходження зростуть ще відчутніше. В умовах війни це критично важливо.
– Наступний рік виглядає визначальним для реформи. Які задачі ви ставите на нього і якою хочете бачити сферу через 2-3 роки?
– Наш пріоритет на найближчий час – мінімальні «гігієнічні норми» для нормального функціонування галузі. Це: запуск системи онлайн-моніторингу, діджиталізація ліцензування, зміни до чотирьох ключових законів (про азартні ігри, про рекламу, Податковий кодекс, закон про лотереї), реальна кампанія захисту людей із залежністю або схильністю до неї, обмеження для військових, розв’язання проблем із банківським обслуговуванням легальних операторів та, звісно ж, зменшення частки нелегального сектору.
Усе це ми робимо паралельно. У нас немає шансу рухатися «по одному пункту».
Знищити нелегальний ринок повністю неможливо – ні в Україні, ні в Британії, ні в Нідерландах. Наше завдання – зробити його існування складним і невигідним за рахунок законодавства, підзаконних актів та спільних дій із правоохоронцями й фінансовими регуляторами.
Зараз частка тіні, за різними оцінками, – до 60%. Якби наприкінці наступного року ми побачили хоча б 30%, я була б неймовірно задоволена. Це не «ціль із запасом», це дуже амбітна планка.
У Нідерландах, наприклад, частка тіньового ринку теж близько 50%, попри розвинену регуляцію. І це, зокрема, наслідок високих податків і жорстких обмежень.
Через багаторічну відсутність нормальної легалізації Україна вже втратила мільярди гривень. Тому наступний рік справді буде визначальним – і для реформи, і для ринку, і для держави з точки зору податкових надходжень та реального контролю над цією сферою.
Під час SBC Summit Ukraine 2025 Наталія Денікеєва в рамках інтерв’ю на тему «Цифрова економіка як основа розвитку України», яке провів Артем Кузьменко, партнер юридичної компанії Eterna Law і керівник практики спортивного права, детально розповіла про цифровізацію економіки, регулювання ринку азартних ігор та розвиток спортивних технологічних компаній.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
