Коли згадують Рафаеля Надаля, насамперед спадають на думку його тенісні звершення – 22 титули Grand Slam, абсолютне панування на ґрунті та статус одного з найвизначніших гравців в історії. Проте поза кортом пристрасті іспанця сягають світу футболу: він відомий як палкий уболівальник мадридського «Реала».
В інтерв’ю колишньому тренеру «Реала» Хорхе Вальдано в Мадриді Надаль відповів на запитання про те, чи міг би він колись балотуватися на посаду президента клубу, яку з 2009 року (у другому терміні) обіймає Флорентіно Перес.
«Наразі цю роботу виконує найкраща людина для неї», – спочатку відповів Надаль.
«Не знаю… концептуально це, мабуть, прекрасна посада, – продовжив він. – Якби я колись її розглядав, то лише тоді, коли буду готовий. Частина мене хотіла б опинитися в ситуації, коли я міг би це розглядати, але я не знаю».
У 2011 році Надалю надали звання почесного члена «Реала» – привілей, який зазвичай надають лише найближчим родичам чинних членів клубу.
З дитинства, зростаючи на Мальорці, Надаль вболівав за «Реал». І це попри те, що його дядько, Мігель Анхель Надаль, з 1991 по 1999 рік грав за головного суперника – «Барселону», провівши 268 матчів.
«Мій батько й уся родина завжди вболівали за «Реал», хоча дядько грав за «Барселону», і ми, звісно, підтримували його, – розповідав Надаль в інтерв’ю Mediotiempo. – Але коли він повернувся на Мальорку, сім’я розділилася: хтось залишився фанатом «Барси», а хтось, як і раніше, підтримує лише «Реал».
Після завершення тенісної кар’єри в 2024 році клуб опублікував заяву:
«Реал» Мадрид, його президент і рада директорів висловлюють захоплення та любов до однієї з найбільших легенд іспанського та світового спорту всіх часів. Для нас і для всіх мадридистів завжди буде честю, що така легенда, як Рафа Надаль, представляє наш клуб як його почесний член».
Водночас Надаль підтримує й рідний клуб – «Мальорку», яка нині також виступає в Прімері. У 2010 році, коли команда переживала фінансову кризу, він разом з дядьком придбав 10 % акцій, але вже за 17 місяців продав свою частку.
Збереглися навіть кадри, як трирічного Рафу дядько носить на руках по полю в 1989-му, святкуючи вихід «Мальорки» до першого дивізіону – момент, що став важливою частиною його любові до спорту поза тенісним кортом.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
