Домашні поєдинки збірної України, коли команда приймала Азербайджан та Францію в рамках кваліфікації до ЧС-2026, хоч і відбулись у Кракові, перетворилися на справжні шоу. Тепер футбол поєднується зі святом для вболівальників – з піснями, жартами, інтерактивами, подарунками й живими емоціями.
За новий формат матчдеїв відповідає Дмитро Дубас, ресторатор, волонтер, власник ФК «Мрія» Гостомель і тепер шоуранер національної збірної. Разом із новою командою УАФ він змінює підхід до взаємодії між гравцями та вболівальниками.
Як він прийшов до нової ролі, які активності вже втілено і що ще планується, хто з гравців є найвідкритішим до вболівальників, і як має виглядати той матч, на який хочеться потрапити – про це та багато іншого в інтерв’ю Дмитра Дубаса для SportBusiness Media.
– Ви відомі як ресторатор, волонтер і власник ФК «Мрія» Гостомель. Тепер до цього додається ще одна цікава роль – шоуранер збірної України. Розкажіть, як ви прийшли до цього?
– Насправді це сталося абсолютно випадково. 5-6 років тому ми з моїм другом запропонували Богдану Гулямову, президенту баскетбольного клубу «Будівельник», взяти на себе маркетинг і роботу з вболівальниками в його клубі. Влаштували безкоштовний перформанс за особистої участі на півфінальному поєдинку «Будівельник» – «Дніпро» у «Меридіані». Та зрештою ні до чого з президентом не дійшли – на тому все й забулося.
Цей матч відвідав Роман Бебех, відомий журналіст і блогер. Через рік він мені телефонує і каже: «Слухай, є запит від волейбольного клубу «Епіцентр Городок» – їм потрібен крутий шоуранер. Я знаю, що ти в цьому розбираєшся». Я посміявся і сказав, що я не шоуранер, і тоді на баскетболі була одноразова акція. А він каже: «Ні-ні, у тебе вийшло класно, я вирішив тебе порадити». Жартома я назвав таку суму, щоб вони відмовилися, але вони погодилися.
Хоч я взагалі не розбирався у волейболі, швидко опанував правила і отримав задоволення, провівши фінальні поєдинки Кубку України з волейболу. Організаторам сподобалося, і вони запросили мене ще на декілька єврокубкових матчів.
Пізніше знову зателефонував Богдан Гулямов і запропонував вести домашні матчі БК «Будівельник». Я погодився, але тільки за умов, що працюватиму не лише з матчами, а й із вболівальниками, мерчем, світлом і звуком, вогняними ефектами, щоб створити справжнє шоу.
Ми провели два крутих поєдинки. Пригадую, що одіозний Ігор Коломойський був у захваті від того, що відбувалося під час ігор. До того ж на них ми запросили представників із різних видів спорту, зокрема Максима Шацьких та Олександра Хацкевича, як амбасадорів клубу, щоб залучити ширшу авдиторію на баскетбольні ігри. Утім, ці матчі відбулися 20 та 22 лютого 2022 року – за два дні до повномасштабного вторгнення росії. Потім усе припинилося.
Вже у 2023 році ми з Миколою Васильковим створили футбольний клуб «Мрія» і почали робити яскраві домашні матчі для вболівальників та переселенців в Гостомелі, з’явилася соціальна складова, шоу і зіркові гості.
Згодом на SBC Ukraine Awards 2024 наш клуб визнали найкращим в Україні за організацію матчдеїв. Нам було надзвичайно приємно, адже у нас не було жодного матеріального ресурсу – ми покладалися лише на натхнення та позитив наших друзів, волонтерів, які безкоштовно приїжджали й допомагали. Це була справжня перемога нашої команди «Рестовратор».
Я навіть не думав про те, щоб бути ведучим. Пів року тому, коли Україна грала в Мурсії, ми з Миколою Васильковим організовували черговий благодійний матч зірок з нашими переселенцями в Іспанії. На цьому заході я був і ведучим, і футболістом. Якось під час однієї приватної розмови з представником УАФ я жартома зауважив, що домашні матчі збірної виглядають сумніше за наші матчі. Сказав, що міг би зробити їх набагато яскравішими – посміялися разом і забули про це. Але, як виявилось, забув про це лише я.
Півтора місяця тому, перед матчем України із Францією у Вроцлаві, мені зателефонували з Української асоціації футболу і запропонували спробувати себе. Я погодився провести один матч в тестовому режимі, щоб вони потім вирішили, чи подобається мій формат.
Тож ми з Олександрою Лободою класно попрацювали, отримали задоволення і зробили щось нове для вболівальників. Після цього мені надійшла офіційна пропозиція від УАФ провести домашній поєдинок з Азербайджаном у Кракові вже як офіційний шоуранер національної збірної України.
Для мене ця роль – не робота, а фан, задоволення і новий досвід. Наша команда, як мені здається, робить маленькі але революційні речі для українського футболу. Наша ціль – об’єднати футболістів і вболівальників, щоб створити більше контактів між зірками та українцями, які виїхали за кордон. Для них кожен контакт із футболістом – свято.
Ми додаємо в матч елементи шоу, щоб глядач отримав задоволення не тільки від перегляду футболу, а й від того, що відбувається під час пауз і перерв.
– Як я розумію, шоуранерство для збірної України з футболу – це перша практика такого формату. Чому саме зараз з’явилася потреба в людині, яка створюватиме святкову атмосферу на матчах?
– Думаю, все пов’язано з тим, що два роки тому в УАФ прийшла нова команда – дуже молода, перспективна, і деякі працівники, як то кажуть, “не футбольні”. Я вважаю, що українському футболу не вистачало саме менеджерів, а не “футбольних” людей. Вони молоді, сміливі, прозорі та креативні.
Проблема в тому, що наша національна збірна грає, на жаль, не в Україні, і це не можна назвати повноцінними домашніми поєдинками. Кожен матч у Кракові, Вроцлаві чи Мурсії – це велике випробування: ніхто не знає, який там звук, як працює комунікація на стадіоні, і так далі. Усі ці технічні нюанси безпосередньо впливають на те, наскільки якісно можна провести матчдей. Крім того, раніше не було запиту на шоу, особливо коли Україна перебуває в умовах війни. Зараз ми також працюємо доволі стримано й не можемо повністю розслабитись, адже пам’ятаємо про війну в нашій країні.
На матчах проти Франції та Азербайджану – це були наші перші дві спроби, де ми тільки експериментували та тренувалися. Наша мета після перемоги нашої країни, зробити домашній поєдинок в Україні, наприклад на «Олімпійському», незабутнім днем. Це буде справжнє шоу та яскравий ярмарок емоцій. Глядач зможе прийти на стадіон за п’ять-шість годин до гри з усією родиною і отримати максимум позитиву не тільки від футболу, а й від того, що відбуватиметься навколо стадіону.
– Якщо говорити детальніше, що входить до ваших обов`язків і які першочергові завдання стоять перед вами?
– Я б навіть не назвав це обов’язками. Команда, з якою я працюю, настільки драйвова, що я просто отримую задоволення від процесу.
Приємно, що мені довірили написати сценарій. Його узгоджували всередині Української асоціації футболу та з УЄФА, адже багато речей раніше просто не робили – наприклад, музику після забитого голу, контакт футболістів з уболівальниками, вихід на поле шоуранера.
Ми прагнемо зробити відвідування домашніх матчів збірної України по-справжньому незабутнім і рухаємося до цього крок за кроком. Так, бувають помилки – і з мого боку теж, бо я цьому не навчався, але я радий, що мені довіряють.
Я зроблю все, щоб матчі збірної України стали подією, на яку хочеться потрапити, і щоб на трибунах щоразу було дедалі більше глядачів. І, звісно, щоб перший домашній матч після перемоги України, який відбудеться в нашій країні, викликав справжній ажіотаж – щоб люди казали: «Я був на матчі збірної України. Це було неймовірно!»
– Ви вже маєте досвід роботи з людьми, створення атмосфери й організації подій, зокрема у ФК «Мрія». А якою, на вашу думку, має бути ідеальна атмосфера для вболівальників збірної? Які емоції ви прагнете подарувати фанам?
– Пів року тому я був на матчі НБА в Бостоні. Вони вже все вигадали. Вболівальник має бути головною особою на стадіоні. Так, спортсмен – це магніт, навколо якого все обертається, але саме фанат має бути в центрі уваги. Саме фан приносить прибуток команді, лізі та асоціації.
Контакт футболіста та вболівальника – ось що створює ідеальну атмосферу. На жаль, наші футболісти поки що не готові до цього. Гравці виходять на розминку, але забувають, що можна просто посміхнутися, помахати глядачам, віддати пас у трибуни чи після матчу обійняти вболівальника. В Америці це звична практика, і нам справді варто брати з неї приклад.
– Назвіть ще улюблені приклади передматчевих шоу збірних чи клубів інших країн, які хотілося б адаптувати для українських вболівальників?
– Мені дуже подобається, як це працює в Неаполі – їхній шоуранер, неймовірно харизматичний. А ще бачив, як усе організовано в мексиканському футбольному клубі «Гвадалахара» – там під час перерв влаштовують шоу з перешкодами для вболівальників, дозволяють виходити на поле й брати участь у конкурсах.
Втім, я не думаю, що варто орієнтуватися лише на футбольні клуби, адже якщо подивитися ширше, то, мабуть, найкраще взаємодіяти з публікою у волейболі та баскетболі – там більше пауз і менша відстань між полем і вболівальниками.
Нам потрібно переймати найкраще з цього досвіду. Наприклад, використовувати більше музики та відео для фіксації емоцій вболівальників на трибунах і транслювати все це на табло. Так люди бачитимуть себе, відчуватимуть, що вони теж є частиною події, і отримуватимуть приємне відчуття самовираження та самоствердження. Саме так, я вважаю, потрібно робити – і тоді успіх у цьому напрямку буде неодмінно.
– Розкажіть які ініціативи були реалізовані для вболівальників України, і які ще плануються?
– Отже, на наших двох домашніх поєдинках зі збірними Франції та Азербайджану ми з командою реалізували кілька цікавих активностей.
Перша ідея – це паси від капітана, голкіпера, джокера (запасного гравця), під час перерви, та другого голкіпера на трибуни. Ми робимо це акцентовано – під гучну музику, в мікрофон оголошуємо кожного гравця, а люди плескають і заряджають футболістів на гру.
Наприклад, Анатолій Трубін підходить і каже: «Ну що, хто готовий прийняти мою передачу?» – і трибуни шаленіють, махають руками. Футболіст обирає, куди закинути м’яч, і кидає його. Одна дівчинка зловила м’яч і опублікувала відео цього моменту в TikTok, яке зібрало десятки тисяч переглядів. Емоція тут спрацювала на всі сто відсотків.
@_daari.na.t_ Зловила мʼяч збірної України🇺🇦#футбол ♬ оригінальний звук – _daari.na.t_
У перерві ми підкликали одного з гравців – цього разу це був Владислав Ванат. Я запитав, чи є тут хтось з Хмельниччини, бо він сам із Хмельницького. Трибуни шаленіли – Владислав навіть сказав, що відчуває себе ніби вдома. Він зробив довгу передачу м’ячем з автографами всіх збірників у трибуну, і люди були у захваті.
Ще ми реалізували активність «Роздягни кумира». Під час матчу ми відстежуємо активних вболівальників, фотографуємо їх і публікуємо в Telegram-каналі, визначаючи, хто був найяскравішим. Цього разу перемогла пані Сніжана з Житомира і отримала футболку свого кумира – Руслана Маліновського. Після гри ми вивели її на поле, він підписав футболку і сфотографувався з нею. Оскільки вона з Житомира і він теж родом звідти, момент вийшов дуже щирим та емоційним.
Нам ще вдалося реалізувати невеликі, але ефективні деталі. Після того як збірна України забиває гол, ми спочатку вмикаємо гучний джингл «Україно, Україно», а потім оголошуємо, як у боксі: «М’яч забив Руслан Маліновський». Трибуни миттєво реагують, підхоплюють і повторюють «Маліновський». Ми працюємо над цим форматом, щоб створити справжній симбіоз.
Потім ми влаштовували музичний конкурс «Заспівай пісню про свого кумира». До речі, за кожний контакт вболівальник отримує подарунок від фан-шопу, створеного новою командою УАФ. До слова, вболівальники можуть придбати атрибутику збірної прямо на стадіоні – на останніх двох матчах працювали офлайн-точки. Це давно мало бути в нашому футболі, але лише зараз асоціація втілила ідею в життя.
Отож, я підходив до фанатів і запитував, хто їхній кумир. Наприклад, один із них відповів, що його кумир – Ілля Забарний, і я запропонував звернутися до нього. Фанат промовив: «Забарний, вперед, ми тебе любимо!» – йому було неймовірно приємно, що він може напряму звернутися до свого улюбленого гравця. Потім ми заспівали пісню про Забарного, посміялися, подарували призи і рухалися далі. З наступними фанатами співали пісню про Владислава Ваната: «А Ванат, лиш Ванат, не сидітиме сумнат, буде бити й шаленіти від забитого гола».
Пізніше Ендрю Тодос, відомий журналіст, разом із блогером Майклом Яворським підготувалися і заспівали пісню в мікрофон про Руслана Маліновського. Після цього Маліновський забив гол, тож їхнє відео з цієї події стало вірусним у соцмережах. Все це спонукає вболівальників бути більш розкутими та шаленими на трибунах – емоції, які відчувають гравці.
Хочу зауважити, що наразі ні трибуни, ні футболісти ще не зовсім готові до таких контактів, але ми це змінимо. Ці невеликі, але ефективні механізми – лише частина того, що ми використовуємо на наших матчах, і попереду буде ще багато цікавого. Справді, у нас працює дуже класна команда, яка втілює ці ідеї.
– Якщо подивитися на склад команди, хто з гравців, на вашу думку, найбільш відкритий до спілкування з уболівальниками і може стати «обличчям» таких ініціатив?
– На мою думку, найбільш відкритим до спілкування з вболівальниками може стати Олександр Караваєв, якщо його викличуть до збірної. Команді бракує його як у спортивному, так і в комунікаційному плані. Він дуже досвідчений гравець, який розуміє, навіщо потрібні такі ініціативи, і цілком усвідомлює їхню важливість.
Виділив би Георгія Бущана – він жартував із глядачами, замахувався перед пасом, змушував трибуни бігти вліво, а потім кидав м’яч вправо. Це виглядало дуже кумедно. Саме таку просту та щиру комунікацію ми прагнемо реалізувати на наступних матчах.
Руслан Маліновський теж був у чудовому настрої. Він забив вирішальний гол і після гри відкрито поспілкувався зі Сніжаною, яка виграла його футболку.
Я впевнений, що всі хлопці мають потенціал для такого контакту з фанатами – вони просто ще про це не знають, але ми обов’язково допоможемо їм розкритися.
– Збірна вже провела 4 матчі у кваліфікації до ЧС-2026, наразі має 7 очків та перебуває на другому місці. Як ви оцінюєте нинішній стан команди та її виступ у відборі?
– Потенціал нашої збірної значно більший, ніж ми показуємо зараз. Тому, попри різні результати – успішні, не дуже чи посередні – усе вирішиться вже в листопаді: 13-го у Франції та 16-го у Варшаві проти Ісландії.
– Як ви й сказали, у листопаді наша збірна зустрінеться з Францією та Ісландією – ці матчі будуть вирішальними. Які ваші прогнози і як оцінюєте шанси України пройти далі?
– Прогнозую, що збірна України обіграє Ісландію. Це буде фантастичний матч і справжнє шоу, яке разом створять футболісти та вболівальники. Саме глядачі передадуть команді ту енергію та імпульс, які приведуть до перемоги.
Автор: Каріна Пивовар
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
