23 серпня, у День Прапора України, у столиці відбувся Відкритий кубок Києва зі спортивної гімнастики. У змаганнях взяли участь як досвідчені гімнасти так і юні спортсмени. Організаторами турніру виступила Київська федерація спортивної гімнастики за підтримки Департаменту молоді та спорту КМДА.
До організації долучився й Олег Верняєв, олімпійський чемпіон, чемпіон світу, семиразовий чемпіон Європи та один із найуспішніших українських гімнастів. Він поділився з SportBusiness.Media своїми думками про масштаб змагань, підтримку, мету таких подій та власні плани повернення у великий спорт.
– Розкажіть про Відкритий кубок Києва зі спортивної гімнастики – скільки було учасників, які вікові категорії, з яких міст?
– Цього разу ми зібрали близько 140 спортсменів різних вікових категорій із семи-восьми областей України. Точну цифру назвати важко, адже буває, що разом із командою приїжджають ще кілька дітей, які також беруть участь.
Чесно кажучи, я сам приємно здивований такою масовістю. На мою думку, це найчисельніші змагання зі спортивної гімнастики в Україні. Я навіть думав, що учасників буде менше, адже зараз кінець літа, відпустки, багато хто ще не повернувся. Але, як бачимо, маємо чудову кількість спортсменів і вболівальників. Дуже багато батьків приїхало підтримати дітей, є й наша медійна та фінансова підтримка.
Організувати такий турнір – завдання непросте, але, слава Богу, усе вдалося. Думаю, ви й самі бачите рівень. Для мене головний показник якості змагань – це посмішки дітей. Щасливі діти, щасливі батьки, тепла атмосфера.
– Щодо партнерів та фінансової підтримки: хто допоміг організувати такий масштабний захід і покрив витрати на дорогу та інші потреби дітей?
– Приїзд команд відбувався за рахунок областей і батьків. Тут, як кажуть, батьки справжні молодці. Я й сам пам’ятаю з дитинства, що на багато змагань ми їздили власним коштом.
Що стосується безпосередньо організації турніру, то нам допомогли меценати. Вони побажали залишитися без імен. Це добрі люди, які підтримують і нічого не вимагають взамін. Як вони сказали: «Ви робите добру справу, тож рухайтеся вперед і нехай вам щастить».
– Яка головна мета цього заходу?
– Передусім це популяризація спортивної гімнастики. Та виховання у дітей розуміння, що змагання – це не просто вийшов, підняв руку, отримав оцінку і пішов додому. Змагання – це шоу, люди, світло, музика, емоції.
За кордоном діти до цього звикають із раннього віку. А у нас буває, що, коли спортсмен вперше виїжджає на міжнародні старти, він губиться: багато людей, шум, атмосфера. Це може збивати. Тому важливо, щоб діти проходили через такий досвід ще вдома, звикали до цієї атмосфери. Тоді, коли виходиш на міжнародну арену, головне – зосередитися на своїй програмі, і ніщо не відволікало.
– Ви вже виступаєте не тільки як спортсмен, а й як організатор таких подій. Що складніше – змагатися чи організовувати?
– Чесно кажучи, змагатися значно простіше. Так, там теж є своя складність, але ми до цього готуємося: потренувався, 2-3 години відзмагався – і все.
А от підготовка до змагань – це постійний стрес. Є непорозуміння в команді, дрібні організаційні деталі, які потрібно вирішувати щодня. Організувати такий захід непросто. Тому я вдячний, що в нас є команда з “залізними нервами”. Слава Богу, ми витримуємо, і це вже не перший наш турнір. Сподіваюся, що далі буде ще більше.
Приємно, що нас підтримують медіа, SportBusiness.Media, Sport&Business Club, Champion Radio. Круто, що навколо спорту об’єднуються люди, знайомляться, роблять спільну справу. Насправді ми лише зараз починаємо виходити на той рівень, який мали б мати ще 20–30 років тому, – рівень західних змагань. В Америці, наприклад, турнір навіть на районному рівні організовують так, як у нас чемпіонат України.
– Коли знову побачимо вас на великих стартах?
– Я роблю все, щоб якнайшвидше повернутися. Зараз я лікуюся, працюю над травмами. Поки не можу сказати конкретно, коли це буде, але щодня стараюся тренуватися, навіть через біль, і паралельно проходжу лікування. Роблю все можливе, щоб повернутися. Дай Бог, цього року вже вийду на старт. Я й сам дуже хочу знову побачити себе на змаганнях.
– Тобто наразі немає конкретного часу вашого повернення?
– Поки що не можу сказати. Ще не до кінця розумію, як усе йде. Але я готуюся. Думаю, наступним стартом для мене буде чемпіонат України – спробую там виступити. А далі вже будемо дивитися по ситуації.
Автор: Каріна Пивовар
