Жіночий футбол в Україні, попри війну та економічні виклики, продовжує розвиватися. З’являються нові турніри, зростає увага до ментального здоров’я гравчинь, клуби працюють над популяризацією спорту і залученням молоді. Системні кроки, підтримка УАФ і партнерство зі світовими брендами дають шанс українському жіночому футболу заявити про себе на міжнародній арені.
Гравчиня жіночої збірної України, футболістка ЖФК «Металіст 1925» і амбасадорка бренду SGK1 UA Натія Панцулая в ексклюзивному інтерв’ю для SportBusiness.Media розповіла про виклики на шляху розвитку жіночого футболу, скандали на Конгресі УЄФА, підтримку з боку Андрія Шевченка та важливість лідерства в команді.
– Цього року, в міжсезоння, відбулась знакова подія для розвитку українського жіночого футболу за підтримки УАФ та за сприяння Анастасії Кліпаченко: «Зимовий Кубок 2025». Хоча твоя команда не приймала участь у цьому турнірі через зимові збори у Туреччині, але як ти оцінюєш саму ідею проведення такого турніру перед стартом заключної частини ЧУ для розвитку та популяризації нашого футболу?
– Цей кубок раніше існував, майже всі команди брали участь – якщо не помиляюся, то він був розрахований на більшу кількість днів. Це хороший турнір, бо можуть пограти гравчині, які мають менше ігрової практики, і також є можливість поекспериментувати тактично, в залежності від тренерського бачення. Сама ідея цього турніру цікава, вона мені подобається. Єдине, що я би не робила: грати кожен день і, можливо, якби всі команди брали участь, зробила би вихідні – один чи два дні.
– «Металіст 1925» проводив збіри у Туреччині – як оцінюєш підготовку до старту чемпіонату та кубку України? Цікаво було грати проти закордонних клубів?
– Цей збір сподобався, бо це вже був мій третій збір з «Металістом 1925». Здається, він був найкращим, тому що ми поїхали за кордон, і в нас були всі умови для якнайкращої підготовки. Спаринги були доволі цікавими, тому що команди були різнопланові, з різними тактичними підходами. Ми мали бути гнучкими, щоб спробувати свої сили проти таких команд. Хороший та цікавий досвід.
– Що саме було корисним для твого професійного розвитку? Як оцінюєш рівень своєї команди, у порівнянні з закордонними клубами проти яких ви грали? Є над чим працювати?
– Звичайно, є над чим працювати, і результати були далеко не найкращими. Ми отримали досвід у грі проти сильних команд, з сильною фізичною підготовкою. На полі було багато фізичної боротьби, але це було нам на користь. Особисто мені було цікаво пограти проти таких суперників, тому що українських суперників ми більш менш знаємо, ми граємо проти них протягом багатьох сезонів. А під час зборів був новий досвід для мене особисто, та й для команди.
– У Лігі Націй збірна України перемогла Албанію та Хорватію, які емоції від підготовчого збору в Анталії?
– Збір говорить сам за себе. Якщо є позитивний результат, значить все було зроблено правильно. Це були важливі матчі, тому що вони були першими. Звичайно кожен матч у таких турнірах важливий, але ми закінчили все на позитивній ноті, тому все добре.
– Зараз багато уваги приділяється ментальному здоров’ю футболісток завдяки комплексному проєкту розвитку футболістки за сприяння голови Комітету жіночого та дівочого футболу УАФ Анастасії Кліпаченко. Під час тренувального збору в Анталії у вас був тімбілдінг, під час якого гравчині працювали над розвитком лідерських якостей та побудовою команди. Можеш розповісти про свої емоції та результати цього тренінгу? Які навички тобі вдалось прокачати? Є якісь слабкі сторони, над якими ти би ще працювала? Хотіла би, щоб такі тренінги проводилися регулярно у клубі та в збірній?
– Я вже вікова гравчиня. Але якщо проводити такі тренінги молодим гравчиням регулярно, то це непогана ідея: вони формуються і це буде потрібно для майбутнього. Гравчині, які вже з досвідом, вже сформовані. Я свої слабкі сторони вже давно пропрацювала, але це дуже цікаво та круто, що таке започаткували. Впевнена, що буде хороша тенденція.
– Що для тебе означає справжнє лідерство у спорті?
– Саме слово “лідер” для мене це не про техніку, не про кількість зіграних матчів в збірній, табо чемпіонаті України. Лідер – це той, хто вміє згуртувати інших. Є слова вже сказані, але не мною, які мені до душі:
Лідерство – це не про те, щоб завжди бути незламним чи ідеальним. Це про щирість, автентичність і людяність, яка приваблює і надихає інших. Коли лідер показує свою вразливість, чесність і здатність визнавати помилки, люди бачать його справжність і починають довіряти. Такий лідер розуміє потреби інших, не боїться бути собою і показує, що навіть в моменти слабкості можна рухатися вперед.
– Ви зустрічались з Андрієм Шевченко, який привітав збірну з перемогою та запевнив, що УАФ і надалі робитиме все, аби прискорити розвиток українського жіночого футболу.
– Гадаю, що це був позитивний момент. До нас завітав сам президент УАФ, легендарний футболіст – це знак поваги до нас. Для багатьох він був кумиром і так і залишається. Це був дуже позитивний момент.
– В матчах проти Чехії збірна здобула перемогу та нічию. Задоволена результатами? Є якісь компоненти, які треба покращити перед заключними матчами, на твою думку?
– Думаю, такий результат є гарним, тому що ми не програли. Навіть нічия – це одне очко в нашу скарбничку. Але мені важко говорити про якісь зміни, бо я не тренерка. Якщо є такий позитивний результат, то все було зроблено правильно.
– В оновленому рейтингу ФІФА українська команда перебуває на 34-ій позиції. Які задачі поставлені на майбутнє? Є плани потрапити в Лігу Націй Дивизіон А чи вийти в плей-оф жіночого чемпіонату світу 2027 року в Бразилії?
– Не думаю, що в нас будуть якісь інші задачі, окрім перемог. Вони стояли від самого початку, і вони не зміняться. Стовідсотково будемо вижимати максимум. Чехія це один з суперників, зараз знову будуть Хорватія та Албанія. Будемо розбирати їх, і готуватися до цих команд по-іншому. Якщо є можливість, чому би ні. Всі можливості для цього є, все в наших руках.
– Твій клуб активно займається не тільки благодійністю, але і креативно підходить до популяризації жіночого футболу. Можеш розповісти про фотосесію для журналу Playboy? Як тобі було в новій ролі?
– Так, в цьому напрямку наш клуб один з найсильніших в Україні, якщо брати жіночий футбол. Це новий досвід для нас усіх, це було цікаво. Спочатку, ми це не сприймали, але потім у процесі нам ставало більш цікаво, і ми розкривались з іншої сторони. Ми звикли до фотосесій в ігровій формі, чи в командних варіаціях, а тут була зовсім інша сторона. Всі, хто брав участь – всім сподобалось, ми отримали неймовірні емоції та показали що можемо робити щось інше, не лише займатись спортом.
– Такі фотосесії допомогають руйнувати гендерні стереотипи у нашому суспільстві?
– Думаю, так. Чому ні? Ми можемо бути різними. На полі можемо бути одні, а в житті зовсім іншими.
– Ти є амбасадоркою спортивного одягу бренду SGK1 UA вже рік. Нещодавно бренд відсвяткував 5 років з моменту заснування. Розкажи про цю співпрацю?
– Але зараз співпраця з SGK1 UA мені дуже подобається, тому що це український виробник, який виробляє якісні речі по доступній ціні. Вважаю що це важливо, і я тільки “за”, щоб підтримувати дійсно якісний український продукт. Ніколи не думала про співпрацю з іншими брендами.
– Сьогодні спонсором збірної є Adidas. Співпраця з різними брендами сприяє розвитку жіночого футболу в Україні та залученню інвестицій, на твою думку?
– Так, можливо, ви не відчуєте різницю відразу – але якщо поступово все робити, то це вплине на розвиток. Adidas – це бренд світового рівня, і якщо він буде висвітлювати український футбол, підтримувати українських гравчинь, то буде хороша динаміка. Тому що більше людей будуть знати про нас і про жіночий футбол в Україні.
– Зараз в Україні, незважаючи на повномасштабну війну, багато уваги приділяється розвитку дівочого футболу та амбфутболу. На ютуб-каналі «Пліч-о-пліч» виходитимуть освітні ролики, які допоможуть дітям зробити перші кроки в навколо спортивних професіях. Як твій клуб «Металіст 1925» підтримує розвиток дівочого футболу?
– На рахунок дівочого футболу впевнена, що вони поступово, але будуть у цьому напрямку розвиватися, щось створювати. Говорю так, бо бачу як вони ставляться до нас, до жіночого клубу в їх структурі.
– Розкажи про тімбілдінг з ліплення вареників, який провела для твоєї команди ваш шеф-кухар. Навчилася їх готувати?
– Було доволі круто, тому що зібралася вся команда, ми робили щось разом. Не думаю, що для якоїсь гравчині це було щось нове, тобто ліпити вареники. Україна і вареники – це нероздільні речі. Загалом всі знали, що і як робити. Згуртувалися і зробили все швидко.
Був конкурс: хто краще зліпить вареники різних видів, а також презентація. В такому плані ми оцінювали тих, хто брав участь. Було весело провести час разом. Це теж плюсик.
– У Стратегії Соціальної та Екологічної Стійкості «Металіста 1925» йде мова про те, що ваша глобальна мета “бути моделлю екологічної свідомості в спорті”. Можеш розповісти як це реалізується на практиці, наприклад під час тренувань, матчів?
– Наприклад, безпоседньо на виїздах в роздягальнях ми завжди залишаємо повну чистоту. Ми ніколи не залишаємо сміття, в цьому плані «Металіст 1925» відповідальний. Я грала в багатьох командах і ми завжди залишали за собою чистоту і дбали про це, щоб було чисто і правильно себе поводили. Звичайно, ми всі можемо бути по різному виховані, але є тренер і його філософія. Навіть якщо твої принципи відрізняються від принципів тренера, ти все рівно маєш їх прийняти.
– ФІФА отримала скаргу щодо ризиків для здоров’я футболістів на тлі щільного календаря. Європейські ліги та FIFPRO збираються подавати антимонопольну скаргу проти ФІФА, оскільки, за повідомленнями, гравці стикаються з ризиком вигорання. Можливо, некоректно порівнювати фізичне навантаження у чоловічому та жіночому футболі, але у жінок навантаження на зборах теж шалене. Як тобі вдається відпочивати під час зборів, як ти переключаєшся? Є баланс між тренуваннями, матчами та відновленням?
– Так, можливо для європейських команд існує така проблема, але, як на мене, в нашому чемпіонаті такого ще немає. Я цього не відчуваю. Особисто я вмію переключатися, футбол – це лише велика частинка мого життя, а є зовсім інша сторона, куди я це не переношу. В мене з цим проблем немає.
Є друзі з якими проводжу весело час, є сімʼя, час для саморозвитку, який не перетинається з футболом, час для книг і час для хобі. Я люблю читати книги, весело проводити час і монтувати відео. Можу не дивитися футбол два дні, щоб переключитися, і не було перевантаження навіть в думках.
«З красивими дівчатами треба щось інше робити, а не у футбол грати».
– Відповідь національної жіночої збірної на сексистські висловлювання Олександра Поворознюка: «Менталітет, який вбиває жіночий футбол і гідність жінки, має залишитися в минулому. Футбол для всіх». Твоя реакція не просто як футболістки збірної України, але як людини. Окрім публічного осуду, мають бути якісь більш суворі покарання задля захисту жіночого футболу і взагалі людської гідності?
– В першу чергу, не варто ділити на чоловіків і жінок. Є просто повага до людини. Ані чоловік, ані жінка, не є якоюсь річчю, щоб її для чогось використовувати. Якщо брати ставлення до жінок, то тенденція йде в хорошу сторону, але повільно.
Можливо, висвітлювання цих проблем в інформаційному просторі прискорить цей процес. Ми багато років про це мовчали, а зараз крок за кроком люди починають про це більше говорити.
– Український атлет у висоту Вадим Кравчук підтримав скандальні висловлювання президента Інгульця Олександра Поворознюка. «Підтримую жіночий футбол, але на рівні з чоловіками можете бути також в окопах». Хоча пізніше він вибачився, але все-таки “з пісні слів не викинеш”…
– Люди, які є відомими, в яких є багато підписників в соціальних мережах, перш ніж щось писати, мають це добре обдумати і правильно подати свою точку зору, щоб потім не вибачатися. Вибачення – це вже післясмак, і досить гіркий. Це більше про людину.
Треба три рази подумати, а потім писати свою думку. Він має право на свою думку, але людина з великою аудиторією в соціальних мережах має дуже ретельно фільтрувати, що пише.
– Останнім часом дуже багато неприємних інцидентів, які пов’язані з діяльністю УЄФА. Під час конгресу УЄФА президент організації Александер Чеферін сказав, що поки клуби країни-агресора та збірні росії не повернуться до офіційних змагань. Проте він додав, що це станеться одразу після завершення війни в Україні.
Андрій Шевченко зазначив, що “через політичні аспекти Україну та мене особисто не хочуть бачити в керівному органі УЄФА”. Українська асоціація футболу направила офіційного листа до УЄФА щодо інциденту, який стався під час проведення 49-го Конгресу УЄФА в Белграді. Тоді УЄФА вшанувала пам’ять росіянина Бугаєва, ліквідованого ЗСУ та заборонила проводити хвилину мовчання для вшанування пам’яті загиблих унаслідок удару по Сумах під час матчу Євро-2026 з футзалу між Україною та Румунією, але все одно футзалісти провели хвилину мовчання Твоя позиція щодо останніх дій УЄФА?
– Важко зрозуміти, що люди до цих пір не усвідомили, що з країною гній мати будь-які справи – це неправильний напрямок. За кордоном більшість забули за цю війну. В Туреччині, наприклад, запитують: “А у вас дійсно ще йде війна?” Це ніде не висвітлюється, блокується навіть, вони тут не живуть і їм це не зрозуміти. Можливо, ми теж інші війни не розуміли до цього. Про це треба постійно говорити.
Всі спортсмени мають кричати про це на турнірах, в яких ми маємо право брати участь, щоб люди розуміли, що війна не закінчилася. Можливо, УЄФА так само це не відчувають і не знають. Вони обирають ту сторону, яка вигідніша для їх структури. Їм вигідніше, щоб росія там була, бо це питання грошей. Якби ми всі про це кричали не один, а багато раз на турнірах, де нам дають змогу це робити, то було б краще, ніж є на сьогодні.
Щоб щось змінити ми маємо змінитися самі в першу чергу. Почати кожен та кожна з себе.
– Як відбувається підготовка до заключних матчів другого кола чемпіонату України?
– Фундамент ми заклали ще в Туреччині перед другим колом чемпіонату України. Зараз супер важких навантажень немає, ми просто підтримуємо форму і багато уваги приділяємо відновленню, бо матчі через 3 чи 4 дні. Ще є збірна, тобто є два повних дня, щоб відновитися і знову грати. Якщо є більше днів, то дадуть невеличке навантаження, але це питання вже до тренерів.
Ходом сезону я задоволена, все що ми награли – це все чудово. Після матчу проти «Ворскли» залишилося відчуття чогось незавершеного. По грі відчували, що зможемо виграти. Було багато нереалізованих моментів, але нікого не звинувачуємо. Ми розуміємо, що треба виправити це у майбутньому.
– У своєму пості в Інстаграмі ти написала пост подяки людям, які працюють за кадром жіночої збірної та займаються дрібницями збору: “за кожною з цих речей стоїть чиясь праця… вітаміни, масаж, активація, фото чи відео, хтось все це організовував, хтось віддавався на повну, хтось вивчився на це, щоб творити”. Можеш розповісти про цих людей та висвітлити їх роботу, адже без їх роботи збору не було би?
– Все починається з організації. Коли ми дізнаємося де, з ким ми будемо грати: в цей момент вже відбувається організація. Всі люди, які працюють в УАФ, ті, хто працюють з нами на виїздах, є частиною одного цілого, що ми всі створюємо на полі. Всі перемоги ми ділимо порівну.
Мені завжди хотілося сказати їм набагато більше або просто сказати про них, тому що зазвичай, коли ми досягаємо чогось, то ми є на фото, відео. Є гравчині, головний тренер, помічники, а решта, хто є адміністраторами, масажистами, фотографами, вони завжди за кадром. Але цілу картину створюють всі разом. Хотілося їм за це подякувати, адже колектив в цьому плані в нас неймовірно чудовий і хотілося би, щоб про таких людей знали.
Якщо в нас в колективі все добре, а футбол завжди складається з дрібниць, які важливі, то ці люди теж є частиною цього.
– Яке послання можеш залишить хейтерам жіночого футболу?
– Я би на них не звертала уваги. Я нормально і адекватно ставлюсь до критики, без образ. Але неправильні висловлювання не сприймаю. Якщо вони сьогодні не з нами, а завтра ми будемо попереду, то вони нам точно не потрібні на нашій стороні.
Матеріал підготувала Крістіна Карельська – випускниця Коледжу Європи, Європейської академії дипломатії у Варшаві та Естонської школи дипломатії.
