Жіночий футбол в Україні переживає новий етап розвитку, і на чолі цього процесу стоїть людина, яка як ніхто інший знає про цей спорт зсередини — Анастасія Кліпаченко.
Багаторічний досвід гри за національну збірну, участь у міжнародних змаганнях, а сьогодні вже й керівництво Комітетом жіночого та дівочого футболу УАФ роблять її вплив на розвиток жіночого футболу особливо вагомим.
В інтерв`ю для SportBusiness.Media Анастасія Кліпаченко поділилася своїми першими досягненнями на посаді голови Комітету жіночого та дівочого футболу УАФ, а також стратегічними планами на майбутнє. Окрім цього вона розповіла про відновлення Women’s Winter Cup, а також про виклики, які стоять перед цим видом спорту, та шляхи їх подолання.
– З жовтня 2024 року Ви обіймаєте посаду голови Комітету жіночого та дівочого футболу УАФ. Поділіться, що вдалося вже досягти протягом цього періоду? Які подальші стратегічні плани на цій посаді?
– Насправді, для великих змін часу пройшло небагато, але вже вдалося втілити в життя багато того, що дасть поштовх для розвитку в майбутньому жіночого футболу.
Прийшовши в жовтні на посаду, я зрозуміла, що потрібен час на знайомство з усіма відділами Української асоціації футболу, щоб розуміти, як ми можемо допомагати один одному та працювати більш ефективно.
В листопаді ми підписали договорів по румунсько-норвезькій системі щодо навчання тренерок в Бухаресті (Румунія). Навчання заплановано на рік, і в листопаді два потоки вже поїхали. У березні буде фінальна частина, де будуть відібрані найкращі, вони отримають сертифікат про закінчення навчання. Він надасть можливість тренеркам працювати за кордоном та тренувати дівчаток підліткового віку. Ідея в тому, що там в знання закладається фундамент дівочого футболу, що є класним кроком у зміні підходу до розвитку дівчаток за більш сучасною системою.
Крім того, як тільки я прийшла на посаду ми почали займатися підготовкою та поверненням Women’s Winter Cup.
Я точно знаю, що з моїм приходом на посаду жіночий футбол отримав нове дихання. Я маю бачення зсередини — як гравчиня, яка провела 20 років у національній збірній України та у студентських командах. Я розумію як зі сторони гравчині, так й зі сторони вже функціонера, що “болить” у футболісток, що б їм хотілося бачити, яке відношення вони б хотіли мати. Тому я дуже ціную цю посаду, яку мені довірило керівництво. Разом з нашою командою, завдяки підтримці Міністерства молоді та спорту, хочу зробити максимум, щоб оживити жіночий футбол і показати його розвиток по-іншому
Як я вже казала в деяких інтерв’ю, хочу, щоб до жіночого футболу ставилися, як до мистецтва. Адже наші гравчині віддають футболу все життя й заслуговують на повагу, авторитет і визнання – як у нашій країні, так і за її межами.
– Нещодавно відбувся Women’s Winter Cup вперше після п’ятирічної перерви. На Вашу думку, який вплив має цей турнір на розвиток жіночого футболу в Україні?
– Women’s Winter Cup припинив своє існування ще під час пандемії COVID-19. Але разом із УАФ нам вдалося втілити всі мої задумані ідеї, та відновити цей турнір. Ми об’єднали 10 команд Вищої ліги, надавши їм можливість підготуватися в міжсезоння, провести товариські матчі для перегляду нових молодих гравчинь. Це дозволило тренерам оцінити стан команд перед початком другого кола чемпіонату України. Я думаю, всі дали дуже гарний фідбек.
Це був сучасний продукт жіночого футболу, який продемонстрував його розвиток в Україні: наскільки він може бути красивим, сучасним і привертати увагу.
Фінальний день став справжнім святом жіночого футболу, де ми об’єднали різні покоління дівчат і жінок. Участь взяли 12-річні футболістки з двох команд Київської області, а також чотири команди-фіналістки, які боролися за третє місце та головний трофей.
Також новинкою турніру став матч проти жіночої збірної з ампутаційного футболу.
– Чи плануєте зробити цей турнір регулярним та масштабувати його в майбутньому?
– Так, звичайно. Я вважаю, що запуск цього турніру вже показав, що ми будемо намагатися проводити його щороку. Однак ми розглядаємо можливість змінити формат, можливо, перейти на зимовий чемпіонат. Це буде в наших планах і в розробці.
Ми хочемо поспілкуватися з тренерами, наскільки це їм комфортно в підготовці до сезону, наскільки варіюється відпустка гравчинь. Тому ми прагнемо створити найбільш зручний формат, який буде підходити як для гравців і тренерів, так і для нас, як організаторів, щоб забезпечити комплексний і цілісний підхід
– Хто спонсорував цьогорічний Women’s Winter Cup? Чи можете розповісти більше про партнерів та їхній внесок?
– Ми вели перемовини з різними партнерами та брендами, але те, що нам вдалося реалізувати, було в межах політичних, брендових та статусних можливостей, тому що це турнір Української асоціації футболу.
Зокрема, ми підключили «Суспільне», уклавши договір щодо висвітлення турніру.
«Суспільне» — це велика телемовна платформа, яку дивляться по всій країні, в регіонах, у маленьких містечках. Ми хочемо, щоб більше людей почули й побачили жіночий футбол, зрозуміли, що він розвивається. Тому ми дуже раді, що «Суспільне» стало нашим партнером, і завдяки цьому ми змогли збільшити аудиторію переглядів, донести наш голос у маси. Думаю, це точно дасть результати.
Вперше до співпраці долучилася і «Моршинська» — вони забезпечили команди водою від свого бренду. Також партнером став манеж «Динамо». Ми всі розуміємо, що це зима, і для дівчат було важливо створити комфортні умови, щоб вони не грали на снігу, як це було раніше.
Колись всі матчі проходили на відкритих полях, що ускладнювало умови проведення турніру. Ми також вели перемовини і з манежем у Щасливому, але врешті прийшли до співпраці з манежем «Динамо». Це дозволило створити комфортні умови, де вони можуть повноцінно реалізувати свій потенціал та відчувати себе затишно і бути здоровими.
– Як Ви оцінюєте рівень залучення спонсорів до жіночого спорту в Україні? Чи охоче бізнес долучається до ініціатив у жіночому спорті?
– Я вважаю, що в сучасному світі все будується на відносинах, партнерстві та підтримці. Максимального результату можна досягти не тоді, коли одна структура існує завдяки власному фінансуванню, а коли ми об’єднуємося. Бізнес додає спорту певного шарму, і класно, коли це будується на взаємовигідних партнерських відносинах. Це не завжди лише про фінансування, а про те, що ми даємо один одному, який рівень і статусність створюємо разом.
Спорт — це рушійна сила, і сьогодні наші спортсмени, після Олімпіади та в умовах війни, є в світі обличчям незламності. Коли ми виступаємо на міжнародній арені, коли беремо участь у змаганнях, ми показуємо силу та дух нашої країни. Думаю, що спортсмени зараз — це одна з найсильніших ланок, яка може впливати на світ і на думку світу про нас.
Тому нам необхідна підтримка спонсорів і партнерів, які також можуть бути присутні у спортивному середовищі. Адже спорт — це, можна сказати, чистий шоу-бізнес, де спортсмени своїм талантом і працею доводять, що наша країна бореться, що ми сильні, незламні, талановиті, попри всі труднощі війни. І для бізнесу це справді хороша можливість зайняти свою нішу, партнеритися і разом рухатися до спільної мети.
– Які спортивні бренди в Україні активно підтримують жіночий футбол? Як думаєте, чому це важливо для розвитку цього виду спорту?
– Якщо говорити про збірні України, то зараз їхнім спонсором є Adidas. Це дуже солідний партнер, який надає якісне екіпірування, м’ячі, інвентар. І для самого бренду це також крутий показник — бути партнером збірної України.
Що стосується клубів, то у них багато спонсорів. У когось серед спонсорів є бетінгові компанії, у когось — спортивні бренди, такі як Nike, Puma, а хтось залучає українські бренди одягу. Це дуже класна колаборація, яка додає іміджу самим брендам, адже бути партнером у спорті — це завжди престижно. Це завжди про рух, цілі, амбіції, і, я думаю, кожен бренд прагне підвищити свою впізнаваність, бути конкурентоспроможним.
Тому і для них це класний показник, і для спорту важлива підтримка, щоб про нас знали не тільки в Україні, а й за кордоном, на телебаченні і в різних сферах.
Коли спортсменки стають амбасадорками брендів — це класна колаборація. Хотілося б більше такого в жіночому футболі, тому що в індивідуальних видах спорту залучити спонсорів простіше, а от у командних це складніше.
Тому хочеться додати жіночому футболу більше шарму, краси, показати, що це жінки, але вони щирі, талановиті, борються, представляють Україну в Лізі чемпіонів і в складі збірної.
Тому ми відкриті до пропозицій, хочемо залучати ще більше спонсорів, партнерів і співпрацювати надалі.
– Оскільки сьогодні соціальні мережі і маркетинг відіграють важливу роль у популяризації будь-якого виду спорту, як ви оцінюєте рівень медійності українських жіночих футбольних клубів? Назвіть приклади жіночих команд, які найкраще з цим справляються, на Вашу думку.
– Насправді, без медіа висвітлення та соціальних мереж дуже багато чого ми не бачили. А зараз ми можемо спостерігати за рівнем клубів саме через медіа: звіти про матчі, тренування, буденне життя гравчинь — це все дуже цікаво. Я вважаю, що зараз це один з найкращих етапів розвитку жіночого футболу в медіа, тому що з’являється конкуренція.
Мені дуже імпонує медійне висвітлення таких клубів, як «Металіст», «Колос», «SeaSters», а також «Ворскли». Подобається їхнє бачення, що вони показують жіночий футбол як витвір мистецтва, але з акцентом, що це сильний вид спорту. Хотілося б, щоб таких клубів стало більше.
Якщо говорити про розвиток: і дівчатка, і батьки, всі присутні в соціальних мережах. І якщо більше буде контенту про жіночий футбол, це може стати тим фактором, завдяки якому дівчинка закохається в цей вид спорту завдяки медіа і матиме бажання приєднатися до клубу.
Це справді важливо і я дуже вдячна клубам, які розвивають свої медіа та є прикладом для інших, щоб вони рухалися в тому ж напрямку.
– Жіночий футбол потребує більшої уваги з боку медіа, щоб привернути до нього увагу широкої аудиторії. Як ви працюєте з медіа для популяризації цього виду спорту? Можливо наразі є стратегічні партнерства з конкретними ЗМІ, які допомагають вам досягати цілей?
– Насправді, робота з висвітленням тільки запустилась. Раніше це обмежувалося лише соцмережами УАФ.
На початку лютого я була гостею програми «Сніданок з 1+1», де говорила про жіночий футбол. Після цього утворився дуже гарний імідж жіночого футболу. Було багато класних відгуків, навіть у торговому центрі люди підходили і дякували за наш вклад у розвиток цього спорту. Також нам телефонували батьки, які хотіли записати своїх доньок на футбол та запитували в які клуби їм варто піти. Такими маленькими кроками ми вже налагоджуємо зв’язки з медіа.
У цьому році ми плануємо додати партнерів і спонсорів, тож активно працюємо в цьому напрямку. Це є частиною стратегії розвитку жіночого футболу на наступні роки, і ми прагнемо досягти цього рівня.
– Довгий час у спортивному світі існувало упередження щодо жіночого футболу. Що на Вашу думку потрібно змінити, щоб цей вид спорту був на рівні з чоловічим, зокрема в Україні?
– Це кропітка робота, щоб досягти рівня чоловічого футболу, але завдяки стратегії, яка працює зараз, і співпраці з чоловічими клубами, рівень футболу дійсно зростає.
Стовідсотково ми маємо починати з дитячих дівочих клубів. Ми маємо на меті в майбутньому відкриття академій, в сучасному форматі, на базі клубів.
Також для цього ми вже навчаємо тренерок. Зокрема, дві тренерки: одна — діюча гравчиня, капітан національної збірної, а інша тренерка зараз працює в ЖФК «Ворскла». Ми маємо забезпечити їм навчання, міжнародний досвід, розвиток у різних сферах і маємо закладати ці цінності з дитинства.
І вже за 3, 4 чи 5 років ми матимемо результат та зможемо виступати на рівні з топовими жіночими командами на європейському рівні. Хоча зараз у нас дуже хороша збірна і сильні дівчата, але є моменти, що не вистачає трішки, щоб бути на рівних із цими командами.
Тому для мене розвиток бачення жіночого футболу в комплексному підході — це також вплив на дівчаток, команд та тренерів через такі аспекти, як ментальне здоров’я і спортивна психологія. Це складові, які впливатимуть на них з усіх боків.
Тоді ми зможемо говорити не тільки про рівень футболу, але й про розвиток цих дівчат як особистостей у майбутньому, а також гравчинь, які завершують кар’єру, що дасть нам циклічність цього розвитку.
– Які найбільші виклики стоять перед жіночим футболом в Україні сьогодні? Як ви плануєте їх подолати?
– Найбільший виклик — це війна, яка стоїть перед нами всіма. Ми б дуже хотіли повернути вболівальників на трибуни.
Як нам говорити про популяризацію жіночого футболу, якщо це можливо тільки через збірні, через клуби, які виступають на міжнародній арені. Ми маємо розвивати і внутрішні чемпіонати. Проте розуміємо, що не можемо повернути всіх гравчинь, які грають за кордоном, щоб зміцнити чемпіонат України. Тому ми маємо робити акцент на дівчатках, які будуть майбутнім поколінням збірних, які будуть нести більш європейський футбол.
Один із найбільших викликів — це визнання жіночого футболу на рівні України. Для нас дуже важливо повернути та розвивати регіональні й обласні змагання і збільшити кількість дівчаток, які будуть хотіти грати у футбол.
І ще один із головних викликів особисто для мене — підвищення якості футболу. Для цього потрібна база тренерів, які будуть проходити навчання, бути мотивованим працювати та розвиватися.
Інший важливий аспект — інфраструктура. У період війни складно говорити про її реконструкцію чи масштабні зміни. Тому будемо поступово виходити з того, що є, але, звичайно, прагнути кращого для нашого майбутнього покоління жіночого футболу і для сьогодення.
– У Вас за плечима багаторічний спортивний досвід, зокрема виступи за жіночу збірну України з футзалу та з пляжного футболу. Як це допомагає Вам на посаді голови Комітету жіночого та дівочого футболу УАФ та у реалізації спортивних проєктів?
– Цей досвід дає мені розуміння всіх рівнів і ланок розвитку жіночого футболу. Я знаю, які виклики я мала як дівчинка, яка тільки починала, як гравчиня, потім як студентка, як функціонерка. Також я була у комітеті студентського футболу і маю зв’язки з багатьма тренерами в Україні та за кордоном. Я неодноразово брала участь у Лізі чемпіонів у складі української команди, а також 9 років провела в національній збірній України.
Усе це — ніби елементи конструктора, які сформували мене і як спортсменку, і як особистість.
Тепер, на керівній посаді, цей досвід допомагає мені вибудовувати комунікацію – з гравчинями, тренерами, функціонерами, тими хто займається чоловічим, дитячим футболом. Ці налагоджені взаємовідносини допомагають рухатись до спільної мети, досягати результатів і бути голосом жіночого футболу, щоб наші гравчині, нинішні й майбутні, ставали обличчям цього виду спорту, несли його місію й закохували в нього людей.
Хочеться довести, що це не просто гра, чоловіча гра, а це гра мільйонів, але як хлопчиків, так і дівчаток. Ми маємо право на такі самі умови, на розвиток і можливість бути на одному рівні з чоловічими клубами, як це відбувається в Європі. Хочеться, щоб Україна досягла такого ж рівня, рухалася в цьому напрямку та отримувала підтримку й розуміння від своєї аудиторії. І тоді вже ми зможемо мати цей рівень на міжнародній арені.
Раніше на інформаційному порталі SportBusiness.Media вийшло ексклюзивне інтерв’ю видатної української біатлоністки Олени Підгрушної, а також олімпійського чемпіона зі спортивної гімнастики Олега Верняєва.
Автор: Каріна Пивовар
