Олександр Пижов, в.о. ректора університету Національного університету фізичного виховання і спорту України, для порталу SportBusiness.Media розповів про те, як фінансування, інновації та підтримка з боку бізнесу впливають на якість освіти, зокрема спортивної. Ми також обговорили виклики, які постали перед університетом через війну, нові форми навчання за допомогою штучного інтелекту та значення мотиваційних програм для студентів.
– Як ви оцінюєте фінансове забезпечення в галузі спортивної освіти в Україні? Чи вважаєте ви, що підтримка з боку держави є достатньою для забезпечення високих стандартів навчання та підготовки спортсменів?
– Однозначно ні. Як будь-який керівник закладу освіти сьогодні в Україні, я зазначу про те, що державного фінансування на розвиток університетів недостатньо. Це визнають всі, починаючи від міністра освіти і науки до вищого керівництва держави. І це об’єктивна ситуація. Державний бюджет на підготовку кадрів в закладах вищої освіти на наступний рік, наприклад, складає 18,3 мільярда гривень. І цього замало на 170 університетів у сфері управління Міністерства освіти і науки. Об’єктивно, мережа закладів вищої освіти трішки роздута, перебільшена та потребує оптимізації та об’єднань.
– Яким чином університети, зокрема НУФВСУ, залучають спонсорів та інші джерела фінансування для розвитку спортивних програм?
– Університети мають працювати дуже активно на залучення позабюджетного фінансування. Ми як університет фізичного виховання і спорту зараз над цим дуже активно працюємо. Починаємо працювати зі спортивними федераціями, з національними федераціями і з бізнесами, які зацікавлені в розвитку рухової активності і в розвитку окремих видів спорту.
Наприклад, зараз ми як університет, який є учасником експериментального проєкту з переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни, залучаємо кошти для реалізації проєкту «Спорт і ветерани війни» в НУФСУ. Нас підтримують партнери, зокрема це бізнеси, «Київхліб», який забезпечує смаколиками дітей ветеранів війни, вода «Оболонь» та інші. Тобто бізнес зацікавлений бути соціально-відповідальним та вкладати. Тому ми цим питанням активно займаємося зараз.
– Які основні виклики, на вашу думку, постають перед сучасною освітою в Україні в сфері фізичного виховання та спорту? Як університети, зокрема НУФВСУ, адаптовуються до цих викликів?
– Перш за все, це мотивація студентів. Сьогодні завдання кожного університету – зробити так, щоб студенту було цікаво вчитися. Цікаво вчити і нецікаві лекційні матеріали, отримувати теоретичні знання, які складають базу освітнього процесу, базу освітньої підготовки за тією чи за іншою спеціальністю. Ми на цьому питанні дуже зосередженні.
Сьогодні у мене була в університеті нарада щодо актуалізації освітньої програми підготовки майбутніх тренерів. Є питання, є зони для вдосконалення у нашому і в будь-якому університеті. В нашому університеті ми їх зараз виявляємо і будемо вирішувати і покращувати ці механізми.
Окрім того, сьогодні перед кожним університетом стає питання побудови реальної індивідуальної освітньої траєкторії. Верховна Рада прийняла закон про індивідуальні освітні траєкторії, Президент його підписав. З наступного навчального року явище «академічна група» має зникнути. Студент формує свою освітню траєкторію так, як йому комфортно, в тих рамках, які задає університет. Сформувати максимальні якісні ці рамки – це завдання науково-педагогічних колективів і керівництва кожного університету. І сьогодні з цим треба працювати.
Треба викладати актуальні матеріали, треба викладати цікаві матеріали, треба зацікавлювати студента і доводити те, що йому це знадобиться в житті. Коли викладач зможе довести це до студента – тоді буде результат, тоді студент буде вимагати від викладача знань, а не це буде, як взаємне відбуття показового виступу. Викладач викладає, тому що треба викладати, студент робить вигляд, що він навчається, тому що треба навчатися. Питання мотивації найосновніше в процесі комунікації зі студентом. Студента треба зацікавити вчитися.
– Яким Ви бачите майбутнє спортивної освіти в Україні ? Які зміни чи реформи найнеобхідніші для успішного розвитку спортивної освіти?
– Це повністю інноваційні підходи до організації освітнього процесу і актуалізація змісту. Люди мають вчитися новими методами, новому матеріалу. Або матеріал, який має перевірку часом і не втрачає своєї актуальності. Це дуже важливо.
Ми в університеті перші в світі інтегруємо механізми і способи навчання за допомогою штучного інтелекту. Ми це вже завершуємо і будемо вже віддавати студентам в кожний телефон, кожний ноутбук. Буде інтегрована база всієї навчальної наукової освітньої літератури нашого університету та університетів партнерів нашого університету і цього проекту.
Розумний штучний інтелект замість студента шукає необхідну йому інформацію. Ніхто не має сьогодні ілюзій про те, що студент буде читати підручники на 600 сторінок, які важливі, актуальні, потрібні, цікаві. Але ніхто їх не буде читати. Немає людей в бібліотеці, як вони були 50 років тому, коли книга була єдиним джерелом знань. Треба зробити знання доступні для студента. Сьогодні у кожного студента в кишені є смартфон, отже туди треба вкласти перевірені, верифіковані актуальні знання, які максимально зручні та доступні.
Це Telegram-бот, де студент буде задавати питання і бот йому відповідатиме на конкретне академічне питання із посиланнями на джерела. І студент буде бачити з якої книги, з якого підручника, з якої монографії взята та чи інша частина тексту.
– Національний університет фізичного виховання і спорту України виховав багато відомих спортсменів, зокрема таких як, Ірина Геращенко, Жан-Беленюк, Ілля Ковтун і так далі. Як це впливає на імідж університету? Чи сприяє успіх цих спортсменів мотивації та залученню молодого покоління до навчання у вашому університеті?
– Дійсно, правда. Наш університет є номером один у світі по кількості випускників, призерів і чемпіонів Олімпійських ігор. Ми номер один, не має ні в США, ні в Європі університета, де кількість випускників така як у нас. У нас після цієї Олімпіади 321 олімпійська нагорода, із них 118 золотих медалей, за 94 роки існування університету. Це дуже класна іміджева картка нашого університету про те, що у нас зіркові випускники. Андрій Шевченко є нашим випускником, Лілія Подкопаєва – наша випускниця, президент Національного Олімпійського комітету Вадим Гутцайт – наш випускник.
У нас є величезна алея олімпійських чемпіонів зі всіма призерами. Такий екран, де перелічені прізвище всіх призерів Олімпійських ігор. Дійсно це наша гордість і це дуже класна візитна картка, яка рекламує університет без реклам. Тому ми це використовуємо, і використаємо у новій промі-кампанії, яку ми готуємо до наступної вступної кампанії.
– Що б ви порадили іншим вищим навчальним закладам, які прагнуть досягти такого ж рівня підготовки спортсменів, як НУФВСУ?
– Інші університети дуже багато роблять. І вкладають в розвиток студентського спортивного розвитку, як викладачів, так і студентів. Це дуже важливо для загальної картини, для загального результату здоров’я нації.
Релізація президентської програми «Здорова Україна», реалізація президентської програми «Активні парки» – це дуже важливі аспекти. І кожен ректор, кожен керівник приділяє цьому достатньо велику увагу.
А що стосується освіти в сфері фізичної культури і спорту, то це складне питання, бо мають бути фахівці, має бути матеріально-технічна база і мають бути вмотивовані студенти. Якщо матеріально-технічна база це питання грошей, то на сьогодні з фахівцями є випадки, коли є підготовка по спеціальності фізичної культури і спорту, де на кафедрі три людини і тільки одна із цих людей – кандидат наук фізичного вихонування і спорту. Про що ми можемо говорити? Не практики, не науковці, не дослідники. А у нас майже 80 університетів готують в Україні фахівці в сфері фізичної культури і спорт. Це дуже багато і надлишково.
І тут треба перевіряти дотримання ліцензійних і акредитаційних вимог. Вже з 2024-25-26 року закінчуються старі сертифікати про акредитацію і почнеться нова серйозна процедура – акредитація освітніх програм, і тоді все стане на своїй місця. Де є якість, там буде акредитація, там будуть видавати дипломи, де є її нема, то така освітні підготовка буде закрита. І це правильні речі, регуляторні речі, за які держава несе відповідальність. В ліберальному випадку у нас зараз ліцензується рівень освіти, і фактично будь-який університет може відкрити підготовку з фізичної культури і спорту, бо це є нерегульована спеціальність. А що стосується акредитації, то виходимо на акредитацію і всі в рівних умовах.
– Як Національний університет фізичного виховання і спорту України підтримує студентів та випускників у досягненні спортивних цілей? Які ініціативи сприяють їхньому успіху на професійному рівні?
– З точки зору студентів, то ми максимально сприятливі. Ми маємо студентів, які є видатними спортсменами, які мають відповідні досягнення в спортів, то у них індивідуальний графік освітнього процесу, і ми ліберально ставимось до відвідування університету. Хоча сесію повністю він має закрити, приїхати і відпрацювати весь той матеріал, і з викладачами освоїти його. Що стосується випускників, то ми пишаємося ними.
Ми плануємо проєкт, я думаю, що взимку ми почнемо цей проект. Ми проведемо мотиваційні такі круті лекції для студентів від наших випускників, які досягли великих результатів, щоб зробити зв’язок поколінь. Побудувати справжній «місток» від випускників до студентів. Щоб вони зі свого досвіду розповіли історії студентського життя, поділилися досвідом, як вони дійшли з цієї університетської ланки до того статусу, де вони зараз є.
Нагадаємо, що раніше було відкрито прийом заявок на премію нагородження найкращих в галузі спортивного маркетингу SBC Ukraine Awards.
