НАЖИВО PRODUCTION працює зі спортивними подіями, конференціями та іншими майданчиками, створюючи багатокамерні трансляції та відеоконтент. Компанія базується у Львові, працює в Києві, інших містах України та за кордоном. Серед напрямів її роботи – футбольні матчі, волейбол, ампфутбол і міжнародні спортивні проєкти. Наступним важливим викликом для команди стане SBC SUMMIT UKRAINE LVIV 2026. НАЖИВО PRODUCTION забезпечуватиме трансляцію та виготовлення відеоверсії події.
Керівник компанії Віталій Крутяков свого часу працював спортивним і футбольним журналістом. Сьогодні він поєднує управління продакшном з роботою ведучого суспільно-політичного токшоу «Говорить Великий Львів», а також сам бере участь у виробництві спортивних трансляцій. В інтерв’ю Віталій розповів, як компанія пройшла шлях від перших складних проєктів до роботи на міжнародному рівні, чому технічна підготовка визначає якість ефіру, як змінюються вимоги глядачів і чому українські команди можуть претендувати на лідерські позиції у світовій індустрії спортивних трансляцій.
Від баскетбольного Матчу всіх зірок до трансляцій матчів УПЛ
– НАЖИВО працює зі спортивними подіями, конференціями, сценами та іншими майданчиками. З чого починався ваш продакшн і як він виріс до роботи з масштабними проєктами?
– Наш продакшн фактично від самого початку працював зі складними проєктами, які, можливо, вже тоді можна було назвати масштабними. Щоправда, ми ще не до кінця розуміли всі процеси. Це було схоже на навчання плаванню, коли тебе просто кидають у воду, а ти ще не вмієш плавати. Приблизно так ми й починали. Якщо не помиляюся, це був 2012 рік. Першим самостійним проєктом НАЖИВО PRODUCTION став баскетбольний Матч усіх зірок у київському Палаці спорту. Мені тоді було 26 років. Ми мали певне розуміння того, як усе повинно працювати, але не мали достатнього досвіду. Водночас була чудова команда людей, які допомагали нам на старті. Виникало чимало технічних проблем: як запустити трансляцію, де знайти необхідне обладнання. Тоді багато чого доводилося брати в оренду. Але ми впоралися, і робота поступово пішла далі.
Згодом розвивалася баскетбольна тематика. Особливо важливою для нас стала співпраця з маріупольським «Азовмашем» – клубом, який свого часу був одним з грандів українського баскетболу, а в окремі періоди належав до найсильніших команд Європи. Для нашого продакшну було великою честю працювати з ним як на матчах внутрішнього чемпіонату, так і в єврокубках. Це був дуже цінний досвід. Пізніше почали з’являтися проєкти з інших видів спорту. До створення НАЖИВО PRODUCTION я переважно працював спортивним журналістом, насамперед футбольним, тому початок нашої історії саме з баскетболу був для мене особливим. Коли в нас з’являються баскетбольні проєкти, вони й досі залишаються дуже близькими нашій команді. Ми завжди за них беремося з особливим бажанням.
Від 2012-го до 2026 року ми багато чого пережили: пандемію COVID-19, початок повномасштабного вторгнення. Продовжуємо рухатися вперед, працюючи в тих реаліях, у яких сьогодні живе Україна. І тепер наші проєкти не обмежуються лише українським ринком. Ми маємо виїзну команду, учасники якої можуть легально виїжджати за межі України та працювати, зокрема, з українськими спортивними організаціями на міжнародних змаганнях і в єврокубках. Ще один важливий момент – наша команда змінюється. Сьогодні в нас працює багато чудових фахівчинь. Колись могло здаватися, що спортивний продакшн – це суто чоловіча професія. Але цей стереотип потрібно руйнувати. Жінки чудово виконують свою роботу, можуть бути операторами, режисерами трансляцій, режисерами титрів і повторів. Це фантастично, і ми рухаємося далі.
– Якщо говорити про розвиток компанії, які проєкти стали для вас переломними? Після яких подій ви зрозуміли, що команда вже може братися за завдання зовсім іншого рівня складності?
– Оскільки ми базуємося у Львові, цілком очевидно, що переломними для нас стали проєкти, пов’язані з футбольним клубом «Карпати». Львів, спорт і «Карпати» – у спортивному контексті це три дуже близькі поняття. Саме тоді ми почали проводити багатокамерні зйомки з залученням 10, 11, 12, а іноді й 13 камер, використовувати довгофокусну оптику. Це були наші перші роботи, які додали впевненості в тому, що за правильного підходу, якісного планування та пошуку потрібних фахівців компанія може реалізувати практично будь-який проєкт.
Ми почали транслювати матчі української Прем’єр-ліги за участю «Карпат». Після чергових реорганізацій в українському футболі та вже на початку повномасштабного вторгнення був період, коли ми одночасно працювали трансляторами чотирьох клубів УПЛ. Серед них були «Верес», «Минай» і «Кривбас». Для нас було великою честю співпрацювати з цими командами. І сьогодні одним з пріоритетних напрямів розвитку залишається співпраця з Українською Прем’єр-лігою. Не завжди все вдається реалізувати, але спільні проєкти з’являються, і ми дуже цінуємо таку можливість.
– Наскільки відрізняються вимоги до виробництва трансляцій на українському та європейському ринках? У чому українські команди вже можуть конкурувати з іноземними?
– Для нас велика відповідальність – працювати на міжнародних трансляціях. У нашому портфоліо є багато волейбольних проєктів. Навіть чемпіонат з перегонів дронів, організований українцями, ми показували в Польщі. Робота в Європі завжди передбачає серйозні вимоги. Там усе має бути чітко сплановано: тривале листування, погодження деталей, розуміння того, що саме ми робимо і чого не робимо. До продукту, який виготовляємо, і до самої трансляції ставляться дуже прискіпливо. Кожен епізод має бути продуманий.
Я вірю, що рано чи пізно команда НАЖИВО показуватиме топові матчі футбольної Ліги чемпіонів і волейбольної Ліги націй. Це одна з наших цілей. Є й інші трансляції, які ми вважаємо особливо складними та водночас надзвичайно цікавими з творчого погляду, – наприклад, Формула-1 і «Тур де Франс». Ми теж про це мріємо. Водночас ми не обмежуємо географію своєї роботи. Львів залишається нашим основним містом за кількістю проєктів, працюємо також у Києві та інших регіонах. Сподіваюся і впевнений, що Україна переможе ворога, а Київ знову житиме повноцінним життям з великою кількістю спортивних та інших заходів. Столиця має бути центром того, що відбувається в нашій державі, і ми хочемо там працювати.
Мали дуже приємний досвід співпраці з одеським «Чорноморцем» у Першій лізі. Для мене це було особливим відкриттям. Під час повномасштабного вторгнення наша команда вперше приїхала до Одеси в межах цього проєкту. Коли читаєш новини, розумієш, наскільки там непросто. Але коли приїжджаєш і бачиш, як живе це сильне й незламне місто, відчуваєш те, що мотивує продовжувати працювати в Україні. Це вже навіть не про трансляції, а про наше життя.
Якщо говорити про конкурентні переваги українців, я не думаю, що ми тут чимось відрізняємося від багатьох наших співвітчизників, які працюють у різних країнах світу й надають якісні послуги. Ми вміємо і любимо працювати. І вміємо створювати додану вартість.
Коли ціна приблизно однакова, ми готові в її межах зробити значно більше, надати кращий сервіс і бути гнучкими безпосередньо на локації. Це важливо. Я не хочу протиставляти нас європейським колегам, але там нерідко процеси передбачають тривале листування, чіткі графіки та заздалегідь погоджений перелік робіт. Українські продакшни, зокрема наш, намагаються на кожній локації викластися на всі сто відсотків – незалежно від того, скільки було листування і чи всі можливі нюанси передбачили заздалегідь. Я вважаю, що наша головна конкурентна перевага – люди, які готові викладатися на кожному проєкті на 150%. Завдяки їм ми можемо зробити трохи більше, ніж запланували. Для нас особливе відчуття – надати клієнтові сервіс, якого він навіть не очікував. Саме до цього ми прагнемо.
Що відрізняє професійну трансляцію від багатокамерної зйомки
– Що сьогодні є головною відмінністю професійного продакшну від простої багатокамерної зйомки? За якими критеріями замовник може зрозуміти, що отримує якісний продукт?
– Це дуже важливе запитання, тому що технології стали доступнішими. Якщо повернутися до 2012 року або навіть на кілька років раніше, сама можливість знімати кількома камерами за допомогою пересувної телевізійної станції була чимось унікальним. Так само в 1990-х роках людина, яка мала звичайну відеокамеру, уже могла бути затребуваною, наприклад, на ринку весільної зйомки. А в 1990-х і на початку 2000-х багатокамерне виробництво було доступне дуже обмеженій кількості людей, адже технології коштували дорого. За останні 10–15 років, як і в багатьох інших сферах, відбулася технологічна революція. Тепер не потрібно бути олігархом або мати кілька великих бізнесів, щоб придбати обладнання для багатокамерної зйомки. Його можна профінансувати різними способами, зокрема взяти в кредит. Саме тому на перший план виходять творчий підхід, якість і комплексність роботи. Коли багато хто може запропонувати подібний технічний інструментарій, потрібно конкурувати тим, як ти його використовуєш.
Що таке спортивна трансляція? Можна просто поставити три-чотири камери й показувати те, що відбувається. Але професійний продукт передбачає повтори, динамічну графіку, титрування та багато інших деталей. Уявімо сучасну трансляцію Формули-1 без онлайн-таймінгу. Глядачеві важливо знати, хто посідає перше місце, як змінюється відстань між пілотами, хто претендує на найшвидше коло, що відбувається в кожному секторі траси. Потрібно показувати не лише поточні позиції, а й динаміку перегонів. Або візьмімо гірські лижі, якими я захоплююся. Під час змагань глядач бачить графіку, що відображає рух спортсмена трасою та його відставання від лідера або випередження його результату. Без такої інформації сучасну спортивну трансляцію вже важко уявити. Те саме стосується повторів. Це не просто повторне відтворення певного відрізка матчу. Повтор має передавати зміст важливого епізоду, допомагати зрозуміти, що сталося.
Один з проєктів, яким ми пишаємося, – український чемпіонат з ампфутболу. Ми працювали над ним і сподіваємося продовжити співпрацю наступного року. У межах цього проєкту ми також забезпечували систему суддівських відеоповторів з використанням багатьох камер. Це вид спорту, який в Україні лише розвивається. Важливо, щоб арбітри могли переглядати епізоди з різних ракурсів. Навіть якщо суддя не завжди має змогу ухвалити правильне рішення в моменті, відеоповтори допомагають йому повернутися до епізоду та оцінити його точніше. Це робить гру чеснішою. Для глядача повтори теж мають значення. Вони не просто демонструють момент ще раз, а стають частиною драматургії трансляції, посилюють інтерес до події.
Ми намагаємося підходити до кожного проєкту творчо. Це моя особиста філософія, яку я хотів би бачити спільною для всієї команди. Для нас не існує нецікавих подій. У кожній є щось, що варто помітити й показати. Наша місія – розкрити подію якомога повніше. Ми лише спостерігаємо за нею, але маємо робити це уважно, щоб глядач побачив найважливіше. Водночас ми постійно шукаємо нові можливості. Попереду – інтеграція нових засобів зйомки, адже навіть сучасні смартфони можуть давати картинку кращої якості, ніж деякі камери, випущені п’ять-шість років тому. Усе це потрібно вміти інтегрувати в роботу. Ми маємо рухатися в ногу з часом і створювати проєкти, які поєднують багато камер, складну графіку та якісну систему повторів. Але насамперед це мають бути якісні люди. Для нас команда – найважливіше.
– Який з реалізованих вами проєктів був найбільшим за масштабом або найскладнішим з технічного погляду? Що саме робило його таким і які завдання довелося вирішувати команді?
– Якщо говорити про футбольні трансляції, одним з найважливіших напрямів для нас стала робота з львівськими «Карпатами» та матчами української Прем’єр-ліги. Ми використовували багато камер і різних ракурсів. Здається, максимальна кількість камер у нас сягала 13. Але це були не лише камери на стадіоні. Ми працювали також із роздягальнями, пресконференціями, організовували студію. Це комплексне виробництво, яке охоплює різні складові футбольної події.
Водночас я сприймаю такі проєкти як етап, після якого відкриваються нові виклики. Сьогодні ми маємо думати про інтеграцію нових технологій, різних засобів зйомки, складної спортивної графіки та систем повторів. Технології постійно змінюються, і потрібно встигати використовувати їхні можливості. Для мене масштаб проєкту визначається не тільки кількістю камер чи техніки. Важливо, як усе це працює разом, наскільки якісно команда планує процес і чи отримує глядач цілісний продукт.
– Чи траплялися під час великих трансляцій ситуації, коли щось ішло не за планом? Як побудована робота команди, щоб глядач не помітив технічних проблем, навіть якщо за лаштунками доводиться терміново шукати рішення?
– Мені здається, майже кожна спортивна трансляція містить непередбачувані моменти, з якими доводиться давати раду, використовуючи досвід. Для порівняння можна взяти «Євробачення». За день, два або три до ефіру там можна докладно опрацювати сценарій. Відомий таймінг кожного кадру, тому частину процесів можна автоматизувати. У спорті все інакше: ти не знаєш, коли футболіст отримає червону картку, коли хтось зазнає травми в гандболі або коли баскетболіст закине м’яч зі своєї половини майданчика. Тому потрібно завжди бути готовим до несподіванок. Досвід допомагає швидко знаходити рішення, коли щось іде не так.
Бували випадки, коли зникала електрика або не працював інтернет. Сьогодні українці, мабуть, одні з найбільш підготовлених у світі до таких обставин. Ми знаємо, що потрібно робити, коли немає світла чи зв’язку, і як спробувати вийти в ефір та якісно виконати роботу. Пам’ятаю один матч професійної футбольної ліги за участю винниківського «Руху». Тоді команда розвивалася і поступово ставала великим українським клубом. На стадіоні, де відбувався матч, електрика була. Але в тій частині Винників, де розташовувався інтернет-провайдер, світла не було. Відповідно, у нас зник інтернет, і ми не розуміли, як розв’язати проблему. Ситуація виглядала майже абсурдно. Ти пояснюєш, що немає інтернету, бо немає електрики, а тобі відповідають: «Але ж світло є!» І справді, на стадіоні воно було. Проте цього виявилося недостатньо, щоб трансляція працювала. Це теж досвід, який залишається з тобою і допомагає наступного разу шукати альтернативні рішення.
Згадую також один з перших самостійних проєктів НАЖИВО – баскетбольний Матч усіх зірок у Палаці спорту в Києві. Тоді пересувні телевізійні станції часто привозили великими вантажівками, а обладнання підключали через спеціальні комутаційні щити. Потрібно було знайти, куди саме заведені кабелі від камер, як вони прокладені та чому сигнал не проходить. Начебто все просто: є вхід першої камери, є вхід другої. Але на виході немає ні першої, ні другої. І ніхто не може відразу пояснити, чому. Такі ситуації навчають команду діяти в умовах невизначеності. Важливо не лише знати, як усе має працювати за ідеального сценарію, а й розуміти, що робити, коли цей сценарій руйнується.
– Якщо говорити про спортивні події, що найскладніше транслювати: футбольний матч на стадіоні, змагання в закритому приміщенні чи масштабну спортивну конференцію? Як відрізняються технічні вимоги до таких форматів?
– Спортивні події, які відбуваються в реальному часі, справді складніші в тому сенсі, що ми не знаємо, як розвиватиметься ситуація. Неможливо передбачити, на якій хвилині заб’ють гол, після якої комбінації це станеться або який епізод раптом стане ключовим. Наприклад, у футболі «Шахтар» може дуже швидко розіграти штрафний. Поки режисер показує, як гравці готуються до удару, як розташовані захисники, нападники та воротар, м’яч уже може опинитися у грі. І це неможливо передбачити заздалегідь. Але я не хотів би знецінювати конференції та інші формати. Там теж є великий обсяг підготовчої роботи. Якщо на конференції багато спікерів, потрібно правильно організувати їхню роботу, протестувати звук, підготувати кадри, перевірити обладнання та забезпечити належну якість зображення. Це теж серйозне технічне завдання. Відмінність у тому, що спорт не є постановочним. Матч починається, і навіть дві рівні команди не знають, як він розвиватиметься. Вони живуть у моменті, а ми спостерігаємо за ним збоку та намагаємося передати все якомога якісніше. Саме ця непередбачуваність і створює особливу атмосферу спортивної трансляції, яка нам дуже подобається.
– Наскільки велика команда потрібна для виробництва масштабного прямого ефіру? Які фахівці працюють за кадром і за що відповідає кожен з них, щоб глядач отримав цілісну картинку?
– Насамперед команда має бути злагодженою. Її чисельність уже залежить від складності конкретного проєкту, але є фахівці, без яких не обійтися. Коли я готую бюджет для потенційного замовника, то нерідко ставлю головного інженера навіть вище за режисера трансляції. Саме інженер має організувати всю технічну частину: зібрати обладнання, перевірити його, привезти на локацію, підготувати до роботи, переконатися, що всі конектори та з’єднання справні. Якщо щось не працює, він разом з помічниками повинен знайти спосіб усе підключити. Це величезна робота. Якщо немає технічної основи, не буде й трансляції.
Режисер трансляції керує ефіром, визначає, що саме бачить глядач у кожен момент. Але для цього обладнання вже має працювати належним чином.
Далі – режисери повторів. Їх може бути один, два або три, залежно від кількості робочих постів. Саме вони допомагають зробити трансляцію змістовнішою, адже уповільнені повтори – одна з головних відмінностей професійного спортивного мовлення від звичайної багатокамерної зйомки.
Не менш важливий режисер титрів. Сьогодні багато процесів автоматизують, однак навіть автоматизовані системи потрібно заздалегідь налаштувати, а під час ефіру – контролювати. Інформація про заміни, авторів голів та інші події матчу тепер має бути доступною навіть на змаганнях невисокого рівня. Колись така графіка була привілеєм найпрестижніших турнірів, а тепер стала стандартом, якого очікує глядач.
На великих футбольних матчах та інших подіях потрібен і звукорежисер. Звук має передавати атмосферу змагання. Також працюють оператори – зазвичай двоє, троє або четверо, хоча їхня кількість залежить від числа камер.
Кожен оператор має власне завдання. Один знімає загальний план, інший відповідає за крупні плани, третій може стежити за окремими епізодами чи учасниками. Усі мають розуміти свою роль і знати, що саме потрібно показувати.
Це дуже схоже на командний спорт. Воротар виконує свою функцію, захисник – свою, нападник – свою. Так само і в трансляції: результат з’являється тоді, коли кожен виконує свою роботу, а всі разом діють як єдина команда.
Технології, підготовка та якість ефіру
– Ви описуєте трансляцію як цілісний продукт – від технічної схеми до фінального кадру. Які етапи підготовки залишаються непомітними для глядача, але фактично визначають успіх усього ефіру?
– В ефірі глядач бачить картинку, яка має бути цілісною, якісною та не містити прогалин. Але за цим стоїть велика підготовча робота. Глядач не бачить, що відбувається до виїзду на локацію. Від моменту отримання технічного завдання потрібно визначити, скільки й яких кабелів знадобиться, як відео- та аудіосигнали надходитимуть до обладнання, звідки ми братимемо звук, скільки потрібно мікрофонів і камер. Це завдання технічної групи. Вона створює основу, на якій уже працює творча команда. І це також потрібно вміти робити. Я часто кажу, що творча група створює магію на підготовленій основі. Можна скільки завгодно знати, які повтори показувати, як оформлювати титри та як цікаво подати епізод. Але якщо система повторів не працює або титрування не підготовлене належним чином, усі ці ідеї залишаться лише в головах працівників трансляції. Глядач їх не побачить.
Не менш важливо забезпечити органічність ефіру. Глядач має побачити все найважливіше, причому в потрібний момент. Уявімо, що протягом 89 хвилин футбольного матчу трансляція була бездоганною: ми якісно показували емоції, давали повтори, вчасно поверталися до гри та правильно оформлювали титри. У нас є правило – повага до м’яча. Щойно футболісти готові відновити гру, ми маємо вийти з повтору, щоб не пропустити наступний епізод. Але якщо на 91-й хвилині ми не покажемо повтор моменту, через який арбітр скасував гол через офсайд, або неправильно вкажемо автора забитого м’яча, глядач запам’ятає саме цю помилку. Уся попередня робота може відійти на другий план. Тому органічність – це наше все. Глядач повинен комфортно дивитися трансляцію, бачити потрібні повтори, титри й інформацію. У нього не має виникати запитань на кшталт: за що вилучили футболіста, чому не показали важливий епізод або що сталося із замінами. Ми можемо оцінювати результат за відгуками аудиторії, переглядами, реакціями та коментарями в соціальних мережах. Якщо продукт комфортний для глядача, можна вважати, що команда добре виконала свою роботу.
– Наскільки змінилася професія за останні роки? Які технології вже стали стандартом у виробництві трансляцій, а які ще тільки змінюють підходи до роботи?
– Професія стала значно динамічнішою. Навчатися тепер набагато простіше, ніж 10–20 років тому. Доступно багато джерел, за допомогою яких можна здобувати знання та опановувати нові навички. Але все одно багато залежить від людини та її бажання вчитися. Водночас технології створюють і певні проблеми. Можна мати доступ до сучасного обладнання та програм, але не прагнути розвиватися й використовувати їхні можливості. Наприклад, у спортивних трансляціях титрування та графіка вже мають бути на дуже високому рівні. Те саме стосується уповільнених повторів. З’явилися програмні рішення, які дозволяють виконувати багато завдань, для яких раніше потрібні були великі пересувні телевізійні станції.
Візьмімо програму vMix. Вона дає змогу перемикати камери, створювати повтори, працювати з титрами та забезпечувати інші складові трансляції. Те, для чого колись потрібна була велика кількість спеціалізованого обладнання, тепер можна реалізувати за допомогою програмних інструментів. Звичайно, деякі старі технології, зокрема аналогові, поки можуть бути надійнішими в певних умовах. Але все змінюється, і найважливіше – не відставати від цих змін. А ще краще – намагатися діяти на випередження.
Окремо варто говорити про штучний інтелект. Він уже дозволяє автоматизувати багато процесів. Проте все одно потрібен фахівець, який розуміє, що саме може зробити ШІ та як правильно використати його можливості. Не варто просто боятися, що штучний інтелект усіх замінить. Важливо навчитися працювати з ним і розуміти, як він може допомогти.
– Сьогодні відео можна знімати й транслювати навіть зі смартфона. Чи вплинула ця доступність на ринок професійного продакшну? За що замовники готові платити професійній команді, коли базові інструменти для створення контенту є практично в кожного?
– Мені здається, що в сучасному світі якісна відеозйомка має стати майже безумовною навичкою, особливо для молодого покоління. Я навіть вважаю, що дітей потрібно вчити знімати відео ще зі шкільних років. Це може допомогти їм знайти себе в житті та побудувати успішну кар’єру. Але професійний продакшн має розуміти, як змінюються звички аудиторії. Потрібно дивитися TikTok, Instagram Reels та аналізувати, який контент люди дивляться і що їм цікаво. Мене дуже дивує, коли досвідчені фахівці відкидають певні формати, бо вважають, що вони не будуть популярними в TikTok чи Instagram. Сьогодні всі ми маємо мислити як автори коротких відео й розуміти, як наш ефір житиме після завершення трансляції. Чи є в ньому кадри, з яких можна зробити якісні нарізки для вертикального відео? Чи можна використати ці матеріали в соціальних мережах? Про це потрібно думати ще під час підготовки.
Я постійно розмірковую і про вертикальні трансляції. Рано чи пізно ми маємо рухатися в цьому напрямі, щоб людям, які звикли дивитися вертикальне відео, було комфортно споживати такий контент. Щонайменше ми повинні створювати трансляції, які зручно нарізати на Reels. Щоб після завершення роботи монтажер не мусив з’ясовувати, що саме відбувалося в кадрі й чи можна взагалі використати цей матеріал. Уже зараз деякі ліги та чемпіонати намагаються розміщувати важливих учасників ближче до центру кадру. Це логічно: коли з горизонтального відео створюють вертикальне, об’єкти з країв можуть обрізатися. Отже, потрібно заздалегідь враховувати, як контент виглядатиме на різних платформах. Ми маємо бути професіоналами у світі, де відео знімають усі. Є тисячі, десятки тисяч і навіть сотні тисяч людей, які створюють контент безкоштовно. Якщо ти виходиш на ринок і хочеш отримувати за свою роботу гроші, потрібно бути значно кращим.
– Як змінилися вимоги аудиторії до спортивних трансляцій? Чи достатньо сьогодні показати саму подію, чи глядач очікує повторів, графіки, статистики, додаткових ракурсів та контенту для соціальних мереж?
– Аудиторія постійно змінюється, і вона дуже різноманітна. Спортивні трансляції дивляться люди різного віку – від молодших глядачів до аудиторії 40+, 50+ і 60+. Тому потрібно враховувати різні звички та очікування. Для мене одним з важливих напрямів є висока роздільна здатність і деталізація зображення. У мене навіть є певна теорія щодо того, як змінюється сприйняття спортивної картинки.
Колись особливо цінувалися крупні плани та повтори, які дозволяли роздивитися важливі деталі. Сьогодні сучасні камери й екрани дають змогу бачити значно більше навіть на загальному плані. Якщо в кадрі перебувають два гравці та м’яч, глядач може роздивитися всі деталі завдяки високій якості зображення. Тому я вважаю, що деталізація ставатиме дедалі важливішою. Це стосується і повторів, і графіки. Усе має бути чітким, зрозумілим і максимально інформативним. Сучасний глядач вимогливий. Він хоче отримувати якісну картинку й бачити все, що допомагає краще зрозуміти подію. Для нас головний виклик полягає в тому, щоб створювати такий продукт, у якому глядач навіть не замислюватиметься, скільки роботи стоїть за кадром.
SBC SUMMIT UKRAINE LVIV 2026 і значення трансляцій для спортивного бізнесу
– НАЖИВО забезпечуватиме показ SBC SUMMIT UKRAINE LVIV 2026. Які особливості має трансляція масштабної конференції зі спортивного маркетингу порівняно зі звичайною спортивною подією? На що насамперед потрібно звернути увагу під час підготовки?
– Для нас це дуже важливий проєкт. Ми хочемо стати частиною спільноти, яка розвиває український спорт, робить його цікавішим, якіснішим і популярнішим. Я добре знаю багатьох людей, які будуть серед спікерів. Це фахівці у своїх напрямах, тому для нас важливо долучитися до цієї події та виконати свою роботу максимально якісно. Зрозуміло, що на конференції не буде такого значення повторів, як на спортивному матчі. Але це не означає, що виробництво буде простішим або що можна менше уваги приділяти деталям. Ми прагнемо забезпечити якісне зображення, комфортний перегляд і належний рівень технічного виконання. Наприклад, камери Sony FX30, які ми плануємо використовувати для зйомки спортивного форуму у Львові, належать до тієї ж лінійки, що й Sony FX3. Старша модель працювала, зокрема, на трансляціях чемпіонату світу з футболу у США.
Для нас важливо, щоб спікери та інші учасники, переглядаючи відео з події, побачили якісний продукт. Можливо, після цього вони захочуть попрацювати з НАЖИВО PRODUCTION над власними проєктами. Тому ми розглядаємо цей захід не лише як окрему трансляцію, а й як можливість продемонструвати рівень нашої команди.
– Наскільки важливо для спортивного бізнесу якісно транслювати конференції, форуми та професійні дискусії? Чи може трансляція стати інструментом розвитку бренду, залучення партнерів і виходу на міжнародну аудиторію?
– Ми живемо у світі, де те, як ти себе показуєш, багато в чому формує сприйняття того, ким ти є. Це стосується і соціальних мереж, і відеоконтенту, і трансляцій. Якісно представляти себе – це вже базова потреба будь-якого бізнесу. Потрібно зберігати матеріали у соціальних мережах, публікувати їх в Instagram, YouTube, Reels та інших форматах. Важливо мати як довгі відео, так і короткі нарізки. Уявімо, що ти організував конференцію й хочеш запросити потенційного партнера до співпраці. Ти розповідаєш, наскільки добре все пройшло, але людина запитує: де можна подивитися, як це було? І тоді ти відкриваєш YouTube, показуєш відео, нарізки, фрагменти виступів і демонструєш, що це справді була якісна подія. Такий контент допомагає пояснити потенційному партнеру, до чого саме ти його запрошуєш. Сучасний світ важко уявити без цієї складової. Якщо тебе немає в медіа та соціальних мережах, ти втрачаєш важливий спосіб комунікації з аудиторією. Тому я вважаю, що якісне відеовиробництво та збереження контенту з подій – це необхідність для спортивного бізнесу. Воно допомагає показувати результати своєї роботи, залучати партнерів і розповідати про власні проєкти ширшій аудиторії.
– Чи бачите ви в Україні достатній попит на професійне висвітлення спортивних подій? Що сьогодні найбільше стримує розвиток цього напряму: бюджети організаторів, технічні можливості, брак фахівців чи недостатнє розуміння цінності якісної трансляції?
– Я вважаю, що нам гріх скаржитися на попит в Україні, якщо зважати на умови, у яких ми живемо. Ми перебуваємо в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації, постійних обстрілів наших міст. Київ сьогодні є однією з найнебезпечніших столиць світу. Але наша індустрія продовжує працювати. Їй складно, проте вона існує і залишається частиною української сили. Я не хочу вдаватися до зайвого пафосу, але для мене сила України полягає в тому, що ми не просто готові виживати в умовах війни. Ми готові жити й на своїх ділянках роботи продовжувати створювати те, що вважаємо важливим. Попри всі труднощі ми думаємо не лише про те, як знайти в Києві світло та інтернет. Ми думаємо і про те, як провести чемпіонат України з маунтинбайку чи вільної боротьби. Тому що це наше життя, і ми не хочемо відмовлятися від нього через дії ворога, який прагне його зламати. Я впевнений, що ми продовжимо розвивати свою справу. І в мене дуже перспективний погляд на майбутнє. Якщо дивитися на ситуацію з оптимізмом, вважаю, що Україна має всі передумови, щоб стати одним зі світових лідерів у сфері спортивних трансляцій. У нас є люди, є досвід і є бажання працювати.
Подивімося на країни, де футбольні трансляції розвиваються десятиліттями, наприклад Велику Британію чи Францію. Але коли виникають нові напрями, українські команди теж можуть бути серед тих, хто задає стандарти. Один з наших найважливіших проєктів – ампфутбол. Ті технічні й творчі засоби, які ми використовуємо в його трансляціях, можуть стати прикладом і для європейських колег. У нових напрямах ми маємо можливість від початку закладати високі стандарти виробництва. І тут знову повертаємося до особливості українського підходу: ми намагаємося додавати цінність до кожної послуги. Це може бути не лише трансляція в межах того, що погоджено заздалегідь. Ми можемо додатково зняти приїзд команд, показати місто або створити інші матеріали, які розширять уявлення про подію. Якщо послуга коштує певну суму, ми прагнемо, щоб її фактична цінність була ще вищою. Умовно кажучи, щоб клієнт отримав продукт, який за своїми можливостями коштує дорожче, але заплатив узгоджену суму. Ми хочемо, щоб наші клієнти були задоволені більше, ніж могли собі уявити на початку співпраці. Саме такий підхід допомагає розвиватися й конкурувати.
– Яким ви бачите майбутнє спортивних трансляцій в Україні? Чи рухатиметься ринок у бік складніших телевізійних форматів, інтерактивного контенту, персоналізованих переглядів і нових способів взаємодії з аудиторією?
– Я бачу дуже великі перспективи. Вважаю, що Україна може й повинна прагнути лідерства на світовому ринку спортивних трансляцій. У нас є фахівці, які вміють працювати, і є можливість створювати продукти високого рівня. Наш досвід у нових напрямах, зокрема в амфутболі, показує, що українські команди можуть пропонувати цікаві рішення та розвивати технології виробництва. Майбутнє залежатиме від того, наскільки швидко ми адаптуватимемося до змін, інтегруватимемо нові засоби зйомки, графіку, повтори й програмні рішення. Важливо також розуміти, як аудиторія споживає контент і в яких форматах хоче його отримувати. Ми вже говорили про вертикальні відео та соціальні мережі. Для мене це не другорядна складова, яку можна згадати після завершення трансляції. Це те, що потрібно враховувати під час планування виробництва. Водночас технології самі собою не забезпечать успіху. Вони мають працювати в руках людей, які розуміють, як зробити подію цікавою для глядача. Я вірю в український потенціал. Ми здатні не просто відповідати вимогам міжнародного ринку, а й пропонувати рішення, які стануть прикладом для інших.
Спортивна журналістика як школа для інших професій
– Ви свого часу працювали спортивним і футбольним журналістом, а сьогодні поєднуєте роботу ведучого суспільно-політичного шоу з керівництвом продакшном. Що з журналістського досвіду найбільше допомагає вам у нинішній роботі та чи змінилося ваше сприйняття спорту після того, як ви почали працювати з ним ще й з виробничого боку?
– Я не думаю, що зміг би повністю відійти від спортивної та футбольної журналістики. Навіть коли керую продакшном або працюю режисером спортивної трансляції, я намагаюся залишатися журналістом і репортером. Режисер має побачити найцікавіші деталі й за їхньою допомогою розкрити подію. Тут мій журналістський досвід дуже допомагає. Я часто думаю про те, що колись існував певний стереотип: є серйозна журналістика, а є спортивна журналістика. Ніби це два різні світи, а спортивна журналістика не належить до першої категорії. Я не хотів би ні применшувати, ні перебільшувати її значення, але вважаю, що школа спортивної журналістики надзвичайно корисна для роботи в інших напрямах медіа.
Спорт непередбачуваний. Ти не знаєш, як розвиватиметься футбольний матч, гандбольний поєдинок чи волейбольне протистояння. Кожна подія відрізняється від попередньої, тому журналіст повинен бути готовим до різних сценаріїв. Це вчить швидко мислити, адаптуватися та не прив’язуватися до одного заздалегідь визначеного сценарію. У нашому суспільно-політичному токшоу «Говорить Великий Львів» також працює багато людей, з якими ми свого часу перетиналися на спортивних проєктах. Я вважаю, що вихідці зі спортивної журналістики зазвичай динамічні, готові до змін і не мислять за жорсткими шаблонами. Мені комфортно перемикатися між спортивними темами й суспільно-політичними питаннями. Наприклад, аналізувати не лише спортивні події, а й відносини між Сполученими Штатами, адміністрацією Дональда Трампа та адміністрацією президента Володимира Зеленського, розбиратися, чому виникають ті чи інші проблеми. Це розвиває мислення й допомагає швидше адаптуватися до різних тем. Спортивна журналістика навчила мене працювати в динамічних ситуаціях, коли на початку ти не знаєш, чим усе закінчиться. Ти спостерігаєш за подією, аналізуєш її та намагаєшся зрозуміти, що відбувається.
У журналістиці й виробництві медіаконтенту дуже важливо вміти спостерігати та слухати співрозмовника. Це допомагає зробити розмову або ефір справді вдалими. Я вважаю поєднання спортивної журналістики, роботи на телебаченні та продакшну дуже вдалою синергією. Якби мене запитали, як стати ведучим суспільно-політичного токшоу, я б порадив спочатку спробувати себе у спортивній журналістиці, а потім попрацювати зі спортивними трансляціями та їхнім виробництвом. Це дає дуже сильну професійну базу.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.