21 березня у київському спортивному клубі Racket Sports Park Nyvky відбувся рейтинговий турнір серії «1000», який організувала Українська падел федерація. Подія зібрала найсильніші тандеми, серед яких і лідер національного рейтингу – Артем Яценко. Цього разу в парі з В’ячеславом Сєдоплатовим він завоював бронзу.
Спеціально для SportBusiness.Media Артем Яценко розповів, як йому вдалося досягти топ-рівня у цьому виді спорту, наскільки падел є доступним загалом, а також порівняв майстерність українських та європейських гравців, оцінив шанси паделу стати спортом номер один в Україні та поділився планами щодо розвитку власної академії.
– Які ваші враження від сьогоднішнього турніру?
– Чесно кажучи, емоцій не так багато, адже за плечима вже чимало подібних турнірів. Через невелику паузу відчувається певний дискомфорт у грі, але, думаю, кілька матчів – і все прийде в норму.
– Чи задоволені своєю формою та результатом сьогодні?
– Через паузу формою не задоволений через паузу. А от результат очікуваний – саме на такий і розраховував, нічого незвичного.
– Як би ви оцінили рівень суперників на цьому турнірі?
– Конкуренція завжди висока. За останній рік з’явилося чимало сильних пар, тому ніколи не знаєш, наскільки складним буде наступний матч. Доводиться щоразу викладатися на всі сто.
– Ви берете участь і в міжнародних турнірах. Якщо порівняти українських гравців із міжнародними, рівень майстерності сильно відрізняється?
– Різниця справді відчутна, але нам потрібен час. В Україні триває війна, а падел почав активно розвиватися лише останні три роки. Якби інші країни опинилися в таких самих умовах, не думаю, що ми були б позаду.
Я вважаю, що зараз ми розвиваємося дуже впевнено. У падел починає заходити капітал, з’являються спонсори, росте кількість гравців. І ще кілька років – і ми зможемо дуже гарно конкурувати на світовому рівні.
– Падел може стати таким же популярним в нашій країні, як, наприклад, футбол?
– Думаю, для цього потрібно дуже багато років. Не можу сказати впевнено, але як футбол – мабуть, ні. На клубному рівні – сто відсотків так. Якщо говорити про підприємництво в нашій країні та й загалом у світі, то як інвестиція це набагато цікавіше, я вважаю. Тому падел потужно розвиватиметься на клубному рівні в усіх країнах
Це дуже великий ринок, який ще майже не розвинутий. В Європі багато країн, які тільки починають так само, як і ми, інвестувати в розвиток паделу. Тому потенціал великий, але, думаю, на рівень футболу вийти дуже складно, адже там зовсім інші гроші.
– Ви є номером один національного рейтингу. Скільки часу потрібно, щоб досягти таких успіхів?
– Тут справа не стільки в часі, скільки в таланті. Чесно кажучи, вплинуло багато факторів. По-перше, я відчуваю м’яч та розумію гру. По-друге, мені завжди щастило з сильними партнерами, з якими ми разом до цього йшли. Падел – командний вид спорту, тут важливо відчувати напарника та рухатися в тандемі. Тож це не лише моя заслуга, хоча в українському паделі я справді почуваюся впевнено.
Я в цьому спорті майже два з половиною роки. Перейшов із тенісу і вже за пів року мав результат. В Україні навряд чи можливо вийти на подібний рівень настільки швидко, якщо за плечима немає тенісної бази. Взагалі, у падел краще починати років з п’ятнадцяти – тоді до тридцяти будеш грати на хорошому рівні. А в ідеалі, як в Іспанії та інших країнах із розвиненим паделом, діти займаються професійно вже з 5-6 років.
– Ви також є тренером. З вашої точки зору, представникам яких видів спорту найлегше освоїти падел?
– Це стосується майже всіх ракеткових видів спорту, але є нюанси. Наприклад, настільний теніс чи бадмінтон – це дещо інша специфіка. Найбільше падел схожий на великий теніс та сквош. Проте сквошистам зайти трохи важче, бо в паделі багато суто тенісних моментів: гра з льоту, удари зверху. Тому тенісисти – це кандидати номер один.
– А якщо людина взагалі ніколи не займалася спортом?
– Падел – чудовий варіант для старту, бо він дає доволі комфортне навантаження на організм. Тут не треба «вмирати» на корті, як у великому тенісі, де фізично набагато важче. Якщо є бажання схуднути чи просто підтримати здоров’я – падел підходить ідеально.
Звичайно, якщо у людини є природне відчуття спорту, вона може стати непоганим аматором. Тим, хто ніколи не тренувався, буде складніше, але для власного задоволення та аматорських змагань займатися можна і навіть треба.
– Наскільки падел є дорогим видом спорту? Чи може собі дозволити таке заняття пересічний українець?
– Якщо ми говоримо про системні тренування з тренером та якісний розвиток – то ні, не може. Якщо людина просто «по фану» приходить пограти, щоб якось перебивати м’яч, і їй цього достатньо – тоді так. Оренду корту можна розділити на чотирьох друзів, і вийде цілком доступна сума. Але тренування з тренером – це справді дорого.
– Розкажіть про ваші плани щодо участі в інших турнірах?
– Зараз мої плани більше акцентовані на роботу та розвиток власної академії. Саме на цьому я збираюся зосередитися найближчим часом, адже нарешті з’явився час для власної творчості.
Я не залишаю тренерство, але хочу розвивати цей напрям під власним брендом. У мене вже був подібний досвід у тенісі, і тепер я планую перенести цю модель у падел. Що стосується змагань, то якщо з’являться цікаві пропозиції за кордоном, де можна поєднати турнір із відпочинком, то я тільки за.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
