Удар головою в футболі перебуває під пильною увагою понад 20 років – через страх і нерозуміння.
Страх, що регулярні удари головою можуть мати довгострокові наслідки для мозку тих, хто робить це найчастіше. Нерозуміння, чому це відбувається і наскільки великі ризики насправді.
Наука поступово дає відповіді, але до повного розуміння ще далеко – адже удар головою є частиною гри з самого її початку.
Дослідження вже змусили футбольні організації внести зміни в правила. Проте для багатьох загроза залишається абстрактною – вона стає відчутною лише тоді, коли чергова легенда отримує діагноз деменції чи Альцгеймера.
Багато хто заспокоює себе думкою, що футбол змінився: тренування інші, м’ячі легші, сучасна гра більше ведеться внизу. Але чи так це насправді?
Це залежить від ліги, яку ви дивитеся.
Нові дані показують: Шотландська Прем’єр-ліга має значно більше ударів головою за матч, ніж більшість топ-ліг Європи.
BBC Scotland проаналізувала статистику з початку сезону 2021/22 по теперішній час – повітряні дуелі та виноси головою – у топ-лігах Шотландії, Англії, Італії, Франції, Німеччини та Іспанії.
У Шотландській Прем’єр-лізі гравці борються за м’яч у повітрі в середньому 42,5 рази за матч – на 71 % більше, ніж у французькій Лізі 1 (28,5 рази).
У англійській Прем’єр-лізі – 28,7 повітряних дуелей за матч (майже на 50 % менше, ніж у Шотландії).
Подібна картина в Німеччині, Іспанії та Італії – усі значно менше грають головою, ніж у Шотландії.
Ще чіткіше порівняння за виносами головою: у Лізі 1 – 16,8 за матч, у Шотландії – 24,7 (майже на 50 % більше). У АПЛ – 21,3, Бундеслізі – 21,2, Серії А – 18,2, Ла Лізі – 19,4.
У порівнянні з 10 топ-лігами Європи в Шотландії на 35 % більше дій головою загалом.
Ці цифри можуть не дивувати тих, хто регулярно дивиться шотландський футбол, але вони ставлять серйозні питання щодо дискусії про безпеку.
З часу смерті колишнього форварда збірної Англії Джеффа Астла від деменції у 2002 році науковці все частіше пов’язують повторювані удари головою з хронічною травматичною енцефалопатією, яка може призводити до нейродегенеративних захворювань.
У січні коронер, який розслідував смерть колишнього захисника збірної Шотландії та «Манчестер Юнайтед» Гордона Макквіна, заявив:
«Я переконаний, що з високою ймовірністю повторювані удари головою сприяли розвитку у нього хронічної травматичної енцефалопатії».
Дослідження Університету Глазго 2019 року показало, що колишні професійні футболісти в 3,5 раза частіше хворіють нейродегенеративними захворюваннями. Цей показник ще вищий для захисників.
Доктор Віллі Стюарт, який керував дослідженням, зазначив:
«Кілька років тому я дивився на статистику ударів головою на чемпіонатах світу – від 1966 року. Дані показали, що кількість ударів головою в матчах зростала протягом цих 50 років, а не зменшувалася, як дехто міг би думати. Тому я не надто здивований».
У 2022 році Шотландська футбольна асоціація ввела низку змін для мінімізації ризиків:
- заборона ударів головою для дітей до 12 років;
- заборона ударів головою на тренуваннях за день до і після матчу;
- обмеження тренувальних вправ з повторюваними ударами головою до однієї на тиждень.
Головний медичний офіцер SFA доктор Джонні Гордон заявив:
«Шотландська футбольна асоціація лідирує в дослідженнях травм голови в спорті, співпрацюючи з Університетом Глазго над знаковим польовим дослідженням 2020 року та додатковими дослідженнями 2022 року. Ми продовжимо моніторити рекомендації на основі нових наукових даних як частину зобов’язання асоціації забезпечувати безпечне та приємне середовище для всіх гравців».
Варто також зазначити величезні переваги для здоров’я від гри у футбол. Дослідження доктора Стюарта показало, що колишні професіонали значно рідше помирають від раку чи серцево-судинних захворювань.
Отже, чому саме в Шотландії м’яч частіше в повітрі?
Колишній захисник «Абердіна» та збірної Шотландії Віллі Міллер, який провів 560 матчів і 65 ігор за збірну, прокоментував:
«Статистика трохи дивує, і я не знаю, що ми робимо не так. Одне з приємних відкриттів цього року – «Мотервелл». Вони невисока команда, постійно виходять з оборони й грають у гарний футбол. Можливо, нам треба інтенсивніше працювати над тренерською освітою. Я знаю, що SFA вже проводить роботу з молоддю, але очевидно, що продукт треба трохи змінити – заради здоров’я гри і здоров’я гравців».
Інші, хто грав і в Шотландії, і в Англії, вважають, що це може бути культурним питанням.
«Так, але я не думаю, що це колись зміниться – це просто шотландська культура», – припустив колишній захисник збірної Шотландії та «Гартс» Крістоф Берра.
«Я бачив це в Тайнкаслі: нові тренери приходять і хочуть грати внизу, але коли не йде – вболівальники починають тиснути, і всі хочуть м’яча в штрафний».
Наука ще розвивається, ризики ще повністю не зрозумілі.
Але якщо частіші удари головою підвищують небезпеку, то країна, яка стоїть в авангарді досліджень цього питання, має ухвалити рішення – як саме еволюціонуватиме гра.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
