Зимові Ігри-2026 у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо стали першою Олімпіадою, де штучний інтелект (ШІ) був вбудований майже в усі ключові операційні та мовні процеси. Після представлення Томасом Бахом у 2024 році «Олімпійського порядку денного щодо ШІ» Міжнародний олімпійський комітет (МОК) почав системно впроваджувати машинне навчання, комп’ютерний зір та великі мовні моделі – від суддівства та телетрансляцій до кібербезпеки, захисту спортсменів та управління логістикою.
За нового президента МОК Кірсті Ковентрі ця трансформація була прискорена. Ігри в Італії стали першим практичним тестом ШІ не як експерименту, а як повноцінної інфраструктури.
Ігри-2026 стали найбільшим за останнє десятиліття технологічним оновленням олімпійського мовлення. Ключовою інновацією стало масштабне застосування FPV-дронів (із камерою з видом від першої особи). На Олімпіаді-2026 літали спеціально розроблені дрони, які вперше на зимових Іграх використовувалися в промислових масштабах і передавали сигнал мовної якості.
FPV-дрони розвивали швидкість до 130 км/год, що дозволяло супроводжувати спортсменів на змагальній швидкості в гірських лижах, санному спорті, скелетоні та бобслеї. Камери показували проходження трас від першої особи та ракурси, недоступні ні глядачам на трибунах, ні класичним телекамерам.
Управлінням дронів займалася Olympic Broadcasting Services (OBS, Олімпійська служба мовлення) – телерадіомовна служба, створена МОК у 2001 році. Пілоти FPV-дронів фактично стали новою категорією «олімпійських» фахівців. Так, колишній стрибун з трампліна зі збірної Норвегії Йонас Санделль пілотував дрони на змаганнях зі стрибків, використовуючи розуміння специфіки дисципліни.
За його словами, «кожен спортсмен розгоняється і летить по-різному», і знання цих нюансів допомагає не пропустити ключові моменти. Команди управління FPV-дронами включали пілота, техніка, режисера та окрему групу для швидкої заміни батарей.
Філософію МОК щодо технології сформулював гендиректор OBS Янніс Ексархос: «Олімпійські ігри – не про демонстрацію технологій. Вони про пошук найбільш захопливих способів розповідати історії найвидатніших спортсменів світу».
Паралельно розвивалися системи відеоповторів. Платформа Alibaba Cloud оновила 360-градусні повтори: ШІ-алгоритми формували тривимірні реконструкції ключових моментів за 15–20 секунд, що дозволяло використовувати їх безпосередньо у прямому ефірі. Система автоматично створювала текстові описи кліпів, після чого співробітник OBS міг формулювати запити розмовною мовою — наприклад, «покажи всі золоті прокати у фігурному катанні» або «найшвидші заїзди на 1000 метрів у чоловіків-ковзанярів».
Якщо на Олімпіаді-2022 у Пекіні подібні повтори створювалися близько 30 хвилин, то в Італії – за лічені секунди. Технологія еволюціонувала від ефектів Bullet Time до формату Spacetime Slices, де в одному зображенні візуалізувалися різні фази руху спортсмена. Алгоритми відділяли спортсменів від складного фону снігу та льоду, дозволяючи обходитися без спеціалізованих камер.
На підтримку системи працювало понад 450 камер, що передавали дані в хмарну інфраструктуру в реальному часі. Загалом OBS виробила близько 6 500 годин оригінального контенту, знятого більш ніж 800 камерами та 1 800 мікрофонами. Без ШІ-автоматизації управління такими обсягами вимагало б у кілька разів більшого штату співробітників.
У фігурному катанні компанія Omega розгорнула мережу з 14 камер, що вимірювали висоту стрибків, час у повітрі та швидкість. Загалом Omega привезла до Італії 130 тонн обладнання та 300 фахівців. Також у хокеї застосовувалися системи трекінгу Kinexon, що відстежували понад 200 метрик – від швидкості шайби до патернів руху гравців.
Ще одним важливим, але менш помітним кроком став перехід мовлення в хмару. Платформа OBS Live Cloud стала основним каналом доставки контенту: 39 мовників отримали сотні відеопотоків та аудіоканалів. Хмарна модель мовлення поступово замінила супутникові канали, скоротивши вартість виробництва, терміни розгортання обладнання та енергоспоживання (на 50%).
ШІ застосовувався і для випуску короткого контенту. Система Automatic Media Description на базі моделі Qwen автоматично розпізнавала спортсменів і ключові моменти, формуючи описи та теги для хайлайтів. Це дозволило підготувати понад 5 000 коротких відео без масштабної ручної обробки.
За межами телевізійного виробництва штучний інтелект на Олімпіаді-2026 став інструментом точності вимірювань для суддів, асистентом у забезпеченні безпеки спортсменів і глядачів, а також допоміг в операційному управлінні турніром.
У бобслеї використовувалася система Virtual Photofinish: датчики всередині болідів та антени вздовж траси забезпечували тривимірне порівняння фінішів, а таймер вимірював час із точністю до однієї десятимільйонної частки секунди.
У керлінгу електронні руків’я каменів із сенсорами дотику автоматично фіксували порушення хог-лінії (смуга на початку доріжки, що проходить по всій ширині майданчика). Система візуально сигналізувала суддям та спортсменам про коректність кидка, знижуючи кількість спірних рішень.
ШІ застосовувався і для захисту спортсменів. Система Threat Matrix AI, протестована на Іграх-2024 у Парижі, в Мілані працювала в повному масштабі. У Парижі система проаналізувала понад 2,4 млн публікацій на 35 мовах, відзначивши 152 000 повідомлень і підтвердивши 10 200 випадків аб’юзу спортсменів.
На Іграх-2026 алгоритми в реальному часі виявляли загрози, мову ненависті та потенційно небезпечні сигнали, спрямовуючи контент на видалення до того, як він доходив до спортсменів. Паралельно використовувалися інструменти підтримки психічного стану – наприклад, німецький бобслеїст Йоганнес Лохнер застосовував ШІ-коуча для контролю рівня стресу.
Окремим напрямом стала кібербезпека. Італійське агентство кібербезпеки розгорнуло архітектуру Zero Trust для мережі олімпійських об’єктів. ШІ-аналіз трафіку дозволяв виявляти аномалії та ізолювати заражені пристрої. У перші дні Ігор були відбиті атаки на олімпійські сайти та системи бронювання. Перед стартом турніру влада очікувала до 800 млн спроб кібератак за час Олімпіади.
ШІ задіяли і в антидопінговому контролі. Замість пошуку окремих речовин алгоритми аналізували метаболічні профілі спортсменів, фіксуючи відхилення та оцінюючи ймовірність застосування нових методів допінгу. Зберігання проб до 10 років дозволяло проводити ретроаналіз у міру розвитку технологій детекції.
Нарешті, ШІ став інструментом операційного управління. Цифрові двійники трас та об’єктів моделювали вплив температури та стану покриття, допомагаючи керувати генерацією снігу, транспортом і розподілом ресурсів — знижуючи ймовірність збоїв, які раніше вирішувалися в кризовому режимі.
Період президентства Томаса Баха в МОК, що завершився у 2025 році, був пов’язаний із прискореним впровадженням технологій та інституційними реформами. «Олімпійський порядок денний щодо ШІ» закріпив штучний інтелект не як експеримент, а як системний інструмент із чіткими принципами управління та відповідальності.
МОК підкреслював, що ШІ не повинен замінювати людське судження при визначенні результатів, а зобов’язаний посилювати його та розширювати доступ до аналітичних і тренувальних ресурсів. Ця логіка проявилася і на Іграх-2024 у Парижі, де ШІ-сервіси пропонувалися спортсменам безпосередньо – від аналітики до пошуку талантів.
ШІ не змінює базові процеси комітету, але робить їх ефективнішими. Для МОК важливо залучення аматорів у спорт. Якщо ШІ зможе показати людям те, що раніше було доступно тільки професіоналам, і зробити це цікаво, залученість зростатиме. Це означає більше інтересу до спорту, більше вболівальників на Олімпіаді та вищі доходи від трансляцій. Є й додаткові ефекти: об’єктивніше суддівство, менше помилок і скандалів, менше неолімпійського галасу, а також більший інтерес до деталей спорту, якщо ШІ допомагає розкривати раніше приховані аспекти безпосередньо під час онлайн-трансляцій.
У червні 2025 року МОК очолила Кірсті Ковентрі. Вона позначила курс на прискорення технологічної трансформації, підкреслюючи, що технології мають розширювати доступ і знижувати нерівність, а не посилювати її.
Спадкоємність курсу проявилася і в планах OBS. До Олімпіади-2028 у Лос-Анджелесі ШІ має суттєво розширити персоналізацію трансляцій: глядачі зможуть у реальному часі запитувати статистику, порівнювати виступи та взаємодіяти з контентом. Повний перехід олімпійського мовлення на хмарну інфраструктуру заплановано до Ігор 2030 року.
При цьому підготовка до Лос-Анджелеса-2028 вже супроводжується формуванням екосистеми спеціалізованих технологічних партнерів. Оргкомітет уклав низку угод, що визначають цифрову «доставку» Ігор.
Google Cloud отримала статус «офіційного хмарного партнера»: пошуковик Google, нейромережа Gemini та хмарні сервіси будуть задіяні для залучення аудиторії та операційних завдань. Компанія Snowflake стала «офіційним постачальником даних» для збірної США та оргкомітету, забезпечуючи персоналізацію фан-взаємодії та централізоване управління даними підготовки спортсменів. Автовиробник Honda зобов’язався надати транспортний парк з електрифікованими моделями та рішеннями автономної мобільності.
Наступним етапом експерти називають Брісбен-2032, який розглядається як потенційна «технологічна Олімпіада» – з активним використанням ШІ, віртуальної реальності та персоналізації для зниження інфраструктурних витрат і розширення глобального доступу до спорту.
