1 лютого 2026 року Карлос Алькарас встановив історичний рекорд, зібравши повний комплект трофеїв усіх турнірів Великого шолома у віці 22 років. Він перевершив досягнення Рафаеля Надаля, якому це вдалося лише у 24.
Для тріумфу в Австралії, де Карлос раніше ніколи не проходив далі чвертьфіналу, він наважився на радикальні кроки, головним із яких стало розставання з багаторічним тренером Хуаном Карлосом Ферреро на піку їхніх результатів. Ферреро виховав Карлоса як елітного гравця, але іспанець відчув, що для подальшого прогресу потрібна еволюція, а не повторення пройденого.
Новим очільником штабу став Самуель Лопес, чий підхід додав Карлосу тактичної гнучкості. У фіналі проти Джоковича, після програного першого сету 2:6, саме Лопес змусив Алькараса змінити позицію на прийомі та збільшити висоту ударів з задньої лінії. Це допомогло перехопити ініціативу та активніше використовувати фірмові укорочені удари.
Важливою фігурою став і рідний брат тенісиста, Альваро Алькарас. Він перестав бути просто спаринг-партнером і став впливовим радником, чия підтримка була вирішальною в пекельному півфіналі проти Олександра Звєрєва. Той матч тривав понад п’ять з половиною годин і супроводжувався судомами, але саме Альваро виступив для брата головною психологічною опорою.
Окремої уваги заслуговує подача, яку Карлос повністю трансформував перед сезоном. Замах став компактнішим, ракетка почала йти ближче до корпусу, а підкид м’яча став надійнішим. Нова техніка настільки нагадала рухи Джоковича, що серб жартома вимагав відсоток за авторські права за кожен ейс іспанця. Ця стабільність дозволила Алькарасу виконати дев’ять ейсів у фіналі та значно підвищити відсоток виграних очок на першій подачі в ключові моменти.
Психологічний аспект підготувала Ісабель Балагер, з якою Алькарас працює над ментальною стійкістю з 2020 року. Перед виходом на корт Карлос використовує спеціальні протоколи релаксації та дихальні практики, щоб контролювати тривогу результату. Іспанець свідомо пропустив усі розігрівочні турніри заради місячної підготовки в Мурсії, що дозволило йому підійти до Мельбурна свіжим.
Попри сумніви критиків щодо його рівня без ігрової практики, Алькарас довів, що стратегічний розрахунок і внутрішній спокій є ключем до домінування в новій епосі тенісу.
