Американський скелелаз Алекс Хоннольд здійснив чергове історичне сходження, піднявшись на одну з найвищих будівель світу – Тайбей 101 у столиці Тайваню. 508-метровий хмарочос зі сталі, скла та бетону спортсмен подолав у стилі «free solo», тобто без жодних мотузок, ременів чи засобів безпеки. Початково сходження планувалося на суботу, проте через дощову погоду старт перенесли до моменту повного висихання поверхні будівлі. Трансляція події відбувалася в прямому ефірі на платформі Netflix, яка заздалегідь попередила про затримку сигналу на випадок трагічного інциденту.
Хоннольд завершив свій підйом за 1 годину та 31 хвилину, що більш ніж удвічі швидше за попередній рекорд. Для порівняння: знаменитий французький «людина-павук» Ален Робер у 2004 році витратив на підкорення цієї ж вежі чотири години, причому він використовував страхувальне спорядження. Опинившись на вершині, Алекс прокоментував свій успіх лише одним словом: «Sick» (круто), і зустрівся зі своєю дружиною, яка висловила занепокоєння через сильний вітер та спеку під час його підйому.
Віцепрезидентка Тайваню Сяо Бікім привітала скелелаза в соціальній мережі X, зазначивши, що їй було важко навіть дивитися на це видовище. Одним із найбільш обговорюваних моментів сходження стала подія на 89-му поверсі: коли Хоннольд проходив повз оглядовий майданчик, фанати за склом почали емоційно вітати його. Відео цього моменту, де спортсмен незворушно продовжує рух під оплески глядачів, швидко стало вірусним в Instagram.
Алекс Хоннольд отримав світову популярність як перша людина, що підкорила вертикальну гранітну стіну Ель-Капітан у національному парку Йосеміті без страховки. Документальний фільм про це досягнення під назвою «Free Solo» отримав премію «Оскар» і зробив Алекса іконою екстремального спорту. Сходження на Тайбей 101 стало його першим настільки масштабним міським проектом, який продемонстрував можливість адаптації технік вільного скелелазіння до архітектурних об’єктів складної форми.
Будівля Тайбей 101, спроектована у вигляді стебла бамбука, має багато виступів, які Хоннольд використовував як зачепи. Попри технічну складність та ризики, пов’язані з вітровими потоками на великій висоті, цей підйом закріпив за американцем статус найвидатнішого соло-альпініста сучасності.
