З 26 по 28 вересня у Бучі пройшов один із наймасштабніших танцювальних турнірів країни – The Open Championship. Понад 900 танцюристів із різних міст України змагалися у 61 категорії, перетворивши паркет на арену напруженої боротьби та яскравих виступів.
Про підсумки чемпіонату, виклики, з якими стикається українська танцювальна спільнота у часи війни, а також плани щодо розвитку федерації розповів засновник Федерації «Національної танцювальної ліги спортивного танцю та танцювального спорту України» Олег Шапіро для SportBusiness.Media.
– Давайте розпочнемо зі змагань The Open Championship, які нещодавно відбулися. Розкажіть, скільки було учасників, у яких категоріях змагалися, з яких міст приїхали?
– У змаганнях взяло участь понад 900 учасників. Вони представляли різні міста України, у тому числі й прифронтові – Миколаїв, Харків, Херсон. Це були всеукраїнські змагання, які об’єднали багато регіонів.
– Якщо підсумувати подію, чи вдалося виконати всі поставлені завдання? Якою була атмосфера та які відгуки отримали від учасників?
– Відгуки були дуже гарні. Ми намагалися зробити змагання максимально якісними – і нам це вдалося. Ми отримали багато повідомлень від дітей та їхніх батьків із вдячністю за високий рівень організації. Для нас головне – подарувати дітям позитивний досвід навіть у такий складний час війни.
– Яка загальна вартість організації турніру такого масштабу і що входить до основних витрат?
– Вартість приблизно від 2,5 до 3,5 млн грн, залежно від різних аспектів. Основні витрати – це оренда арени, технічне забезпечення: світло, звук, сцена, декорації. Також витрачаємо кошти на роботу суддів та персоналу, харчування офіційних гостей, промоцію змагання в соціальних мережах та рекламу загалом. Крім того, важливими є безпекові заходи: охорона, медики, укриття та інші організаційні моменти.
– Хто підтримує вас у проведенні подій, і наскільки, на вашу думку, танці зараз привабливі для партнерів та спонсорів?
– Ми здебільшого покладаємося на власні ресурси, але у нас є кілька партнерів. Це тенісний клуб CAMPA, який забезпечує проживання, а також нас уже багато років підтримує компанія «Карпатська Джерельна». Вони допомагають із ключовими аспектами, а все інше ми самостійно закриваємо.
– Скільки зазвичай складають внески для учасників, і який відсоток бюджету вони закривають?
– Внески коливаються від 600 до 1500 гривень – залежно від віку танцюриста. Вони покривають приблизно 30% від загальної вартості змагань.
– Якщо говорити з боку спортсменів – у скільки приблизно обходиться підготовка танцюриста до змагань подібного рівня?
– Перед змаганнями ми проводили кемп для дітей у Бучі. Для учасників він коштував близько 2500 гривень.
– Як ви оцінюєте динаміку розвитку спортивних бальних танців в Україні за останні роки?
– Попри війну українські танці продовжують розвиватися. Ми бачимо, що кількість локальних турнірів не зменшилася, а подекуди навіть зросла. Танцювальна спільнота стала більш згуртованою, і люди розуміють, що збереження культури та спорту сьогодні – це частина підтримки України.
Розвиток триває, навіть краще, ніж до початку повномасштабного вторгнення, бо люди зацікавлені та мають чітке бачення розвитку.
– Наскільки суттєво на цю динаміку та на стан української танцювальної спільноти вплинув виїзд спортсменів, а також тренерів, за кордон через повномасштабну війну?
– Це дуже вплинуло на ситуацію. Водночас з`вились нові тренери, діти підросли, тож зараз ми маємо нове покоління спортсменів і тренерів, з якими працюємо. Ми також представляємо федерацію, тому, якщо дивитися з цього боку, все йде добре.
– Які основні виклики зараз стоять перед українською танцювальною спільнотою і як ви їх долаєте?
– Викликів дуже багато. Для нас, перш за все, моральний стан дітей та тренерів – це основний виклик, над яким ми постійно працюємо. Ми створили фонд федерації, намагаємося підтримувати танцюристів, тренерів та всю танцювальну екосистему загалом.
Підпишіться на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути в курсі останніх новин.
– А яка зараз ситуація з умовами в Україні для занять танцями та підготовки танцюристів до змагань?
– За час війни в Україні відкрилася велика кількість приватних закладів високого рівня у різних регіонах. Ми відійшли від державних майданчиків, старих спортивних палаців та різноманітних гуртків. І це дуже добре, що навіть під час повномасштабної війни люди відкривають такі заклади по всій країні.
– Наостанок, які маркетингові інструменти та канали комунікації ви використовуєте для просування ваших подій та в цілому для популяризації танців в Україні?
– Насправді ми використовуємо стандартні канали комунікації – насамперед соціальні мережі. Це наша головна комунікація з молоддю та батьками. Також ми використовуємо YouTube для трансляцій турнірів і піару медіа, робимо офлайн-активності, різні презентації, відкриті тренування в школах, флешмоби та інші заходи.
Ми намагаємося побудувати спільноту в Україні, щоб люди могли збиратися на івентах, спілкуватися та розвиватися разом.
– Поділіться вашими планами щодо розвитку та покращення медійності федерації.
– По-перше, плануємо більше співпрацювати зі SportBusiness.Media. По-друге, ми разом із командою плануємо організовувати більше власних заходів та брати активну участь у подіях різних спортивних організацій. Також будемо підписувати меморандуми з різними людьми та федераціями, щоб сприяти розвитку цього напрямку.
Крім того, плануємо змагання UKR DANCE CUP 2025, які відбудуться у Львові. Тут у нас чудова співпраця з департаментом молоді та спорту – потужним структурним підрозділом, який добре працює та має сильну медійну підтримку. Ми співпрацюємо з ними вже другий рік, тож найближчим часом заплановані кілька зустрічей для покращення комунікації у Львові.
