Українська легкоатлетка Марина Бех-Романчук в інтерв’ю на YouTube каналі Маші Єфросиніної відверто розповіла про свою кар’єру та вперше розкрила найскладніші моменти особистого життя.
Найгостріша тема – нещодавнє призупинення кар’єри через звинувачення у вживанні допінгу:
«У 2020 році мені поставили діагноз синдром полікістозних яєчників. А потім посипалися мої гормони… І ти постійно маєш контролювати ліки, які приймаєш – все це через постійні перевірки на допінг спортсменів. Я зверталася до свого лікаря, щоб в ліках нічого не було забороненого.
І я постійно приймала усе те, що не заборонено, щоб підтримувати свій стан, аби він не погіршувався. Але всі ті події, стреси – вони позначилися на мені. І коли ми повернулися додому і почали здавати аналізи, у мене в аналізах був повний хаос. І я весь цей час жила з цим. Мені говорили, що треба лікуватися і варіантів замінити ліки вже не було.
І, звісно, в цьому депресивному стані, який я не готова була визнавати, мені лікарі призначили лікування. Гормонотерапію ми не розглядали. І потрібно було розглядати лікування полікістозу біологічно активними добавками. З полікістозом я не могла завагітніти…
Лікаря я не змінювала, вона чудово знала, що мені можна, а що ні. Все мало бути максимально якісно. Я залишалася елітним спортсменом і мене тестували стільки скільки вони хотіли.
Ми почали лікування, у мене, звісно ж, забрали проби – це нормальні речі. Також мені призначили антибіотики і у мене на них пішла алергічна реакція. І в мене пішло висипання. Я зателефонувала до дерматолога, мені призначили інший препарат, на нього була ще одна алергічна реакція… Мені не можна було косметику наносити, на сонце не можна було.
І тоді мені потрібно було все призупинити і почистити організм. Це був такий жах! Я чітко розумію, що в той момент у мене взяли ту пробу, з якою зараз є проблеми. Це було 7 грудня, все було як завжди, у мене забрали сечу та кров. Потім просів імунітет, я дуже хворіла, підчепила грип. І тоді все закінчилося антибіотиками, я просто лежала і думала, коли це все закінчиться… У мене пішло ускладнення на легені, а мені сказали, що потрібні інгаляції. Я відмовилась від них, тому що інгаляції нам заборонені. І знову був антибіотик.
Після всього цього я звернулась до свого спортивного психолога і сказала їй – я більше так не можу. Сама я не справлюсь. Я вперше визнала свою слабкість. І тоді мені призначили лікування антидепресантами, я просто хотіла врятувати себе.
За період лікування під наглядом усіх моїх лікарів у мене взяли чотири допінг-пробив. І з березня ми готувалися вдома, я готова була терпіти тих 15-20 годин, які потрібні були, щоб дістатися до літака. Період був важкий, я сім місяців не тренувалася і це був важкий процес адаптації. І в квітні я фізично була на самому дні за час своєї кар’єри, але я всеодно зберігала позитив, що просто все це треба перетерпіти.
В середині травня я зібралася на свої перші змагання. Я так погано стрибала, що я засмутилась навіть, що мене на ці змагання затвердили. Але потім я подумала, що нічого – ну треба ж з чогось починати. Я чітко пам’ятаю, що я їхала в потязі і мій менеджер прислав повідомлення про позитивну допінг пробу. Для мене це був лист з набором незрозумілих звинувачень. Звісно я зв’язалась з лікарем, який пояснив в чому мене звинувачують.
Мене звинувачують у вживанні тестостерону. Це серйозне звинувачення. Уявіть мою реакцію, адже вже мій діагноз говорить про те, що в мене тестостерон високий, а я його намагалася подавити. Уявіть мій шок.
Медичною мовою – у мене знайдено тестостерон зовнішнього походження, який виводиться вісім місяців. Але у мене жовтнева проба чиста, січнева проба чиста, а це свідчить, що я його не вживала. Для мене найбільша загадка – як мені в організм потрапив цей тестостерон».
