7 серпня під час BBQ Drone Picnic, який організував Sport&Business Club спільно з FAVBET Tech, на сцені відбулося відверте інтерв’ю з одним із провідних українських бізнесменів та інноваторів – Юрієм Зозулею.
Юрій Зозуля – засновник та інвестор Ікспарк, член президії Спортивного комітету України, голова Фонду інноваційних оборонних технологій «Вільне покоління» та офіцер ЗСУ.
Для SportBusiness.Media він розповів про свій шлях у бізнесі, створення найбільшого в Україні спортивно-розважального парку Ікспарк, а також про розвиток вейкбордингу та інноваційні технології в обороні.
– Розкажіть про свій шлях. Як ви взагалі прийшли до створення Ікспарк, і які ще бізнеси маєте сьогодні?
– Я син військового і все дитинство переїжджав із батьком по гарнізонах. У нашому гарнізоні хлопці зазвичай йшли в армію й ставали льотчиками, тож і я обрав цей шлях, закінчив військове училище та став військовим авіаційним інженером.
Так почалося моє військове життя, але держава ставилася до нас погано. У 1996 році нас почали виганяти з армії, мовляв, ми вже не потрібні.
Тоді ми швидко зрозуміли, що військовий інженер почуває себе впевнено й у цивільному житті. Усі, хто вміє запускати ракети та розуміє, як вони літають, дуже швидко вчаться будувати торгові центри. Наприклад, Sky Mall, Ocean Plaza, «Республіка» – це все наші об’єкти, які створили колишні військові інженери.
Моя основна компанія займається промисловою автоматикою та диспетчеризацією – це складні речі: київський каскад, атомні станції.
Ікспарк я побудував у 2000-х на залишок прибутку, який заробив на атомних станціях. Коли з’явилися гроші, я відразу зрозумів, що навколо відкриваються нові можливості: подорожі, хобі. У кінці 90-х я катався на кайтсерфінгу, а коли не було вітру, відкрив для себе вейбординг у Франції. Тоді я подумав: чому ми маємо їхати за кордон, якщо таке можна зробити у нас, у Києві?
Так я привіз першу канатну дорогу в Україну і встановив її на одному з київських озер. Коли я просив землю й воду у депутатів, то мені казали: «Зозуля, яка канатна дорога? Хто буде на ній кататися?» Я пояснював, що це інновація, яка скоро буде на кожній водоймі. Але мені не вірили і думали, що я просто хочу захопити землю для ресторану.
– Як ви заробили перший мільйон і які найбільші втрати у вас були?
– Річ у тім, що це були часи великих можливостей. Ринки тільки-но з’являлися, і вони були майже порожні. Пам’ятаю, як нас, військових інженерів, відправили на один із перших об’єктів – торгове містечко. Це був один із наших перших великих торгових центрів.
На такі роботи тоді запрошували лише іноземні компанії, наприклад Siemens. Ми подивилися і подумали: за що вони беруть такі шалені гроші, адже робота по суті була нашого рівня? На той час я закінчував службу у 1996 році і отримував $25 на місяць.
Ми швидко перейняли цей досвід, підтягнули рівень і почали пропонувати ті самі послуги, але не за €2000, а за €1900. Бізнесмени відразу почали брати нас. Це були настільки великі гроші, що ми спершу навіть їх не цінували.
Почалося масштабне будівництво – торгові центри росли як гриби. Потім з’явилися мережі на кшталт «Ельдорадо», ТРЦ «Домосфера». Ми були підрядниками майже скрізь. Далі пішли атомні та електростанції.
Ми створили групу компаній лише з колишніх військових інженерів. І, чесно кажучи, я так і не навчився працювати з цивільними на великих об’єктах.
Пам’ятаю, якось сіли з хлопцями, порахували замовлення і зрозуміли, що нам би знадобилося 250 років, щоб виконати все нашим колективом, якби кожен проєкт став реальністю. Тобто була велика кількість замовлень на нашу інженерію та диспетчеризацію – речі, які вміють робити дуже мало людей.
А маржинальність, коли я дивлюся на показники Ікспарк, то мені смішно. Кафе приходить – у нього маржинальність 100%, а ми потім робимо 200%. У нас же – 3000%, і це норма. Просто взяти контролер, встановити програму, і все.
– Ми любимо цифри, тож хочу поставити конкретне питання. Що сьогодні представляє собою Ікспарк? Яка площа парку, скільки видів спорту, скільки людей працює, скільки людей відвідує парк?
– Ікспарк зараз займає 37 гектарів. Він розташований у великому парку «Муромець» площею 125 гектарів, що знаходиться на острові Муромець, який має загальну площу близько 700 гектарів. Але не можна вважати, що всі види спорту обмежені лише цими 37 гектарами. Наприклад, велосипедні маршрути, бігові траси та диск-гольф охоплюють усю територію острова.
Концентрація інфраструктури дійсно зосереджена на 37 гектарах, але використовуємо ми весь простір. Тут проводилися навіть масштабні заходи, як-от Spartan Race, на території понад 200 гектарів. Місця для спорту вистачає всім.
Сьогодні в парку діє 56 спортивних зон, а партнерів налічується 42. Ступінь їхньої участі різний – від 30% до 70%, залежно від виду спорту.
До початку повномасштабної війни ми мали 191 вид спорту. Пізніше додалися нові – військово-технологічні дисципліни. Серед них FPV, бомбери, аеророзвідка, НРК (наземні роботизовані комплекси) та інші. Це напрямки, які з’явилися під час війни. В Україні наразі зареєстрована перша Федерація військово-технологічного спорту, і зараз аналогічні осередки відкриваються в інших країнах. Ми зрозуміли, що технології, які використовуються на війні, можна і потрібно адаптувати для спорту. Таким чином, сьогодні у нас уже 194 види спорту. Ми плануєму в Ікспарк дійти до 210 видів спорту, щоб стати найбільшим парком світу.
В команді Ікспарк працює приблизно 15 людей, а загалом на території – 400 людей. Щодо кількості відвідувачів, у будні Ікспарк відвідує від півтори до п’яти тисяч людей, а у вихідні – близько 12 тисяч.
– Якщо якийсь вид спорту хоче з’явитися у ХPARK, як йому стати вашим партнером?
– У воднолижному спорті є вейкбординг катерний і вейкбординг канатний. Катерний у всьому світі – це дуже дорогий вид спорту. Раніше на водних лижах каталися аристократи та мільйонери, і в нас він також був дорогим. Але з’явилася канатна версія. Якщо катер – це «ресторан» воднолижного спорту, то канатка – це «фастфуд» цього спорту.
Тому важливо, щоб спорт, який заходить у Ікспарк, був доступним і підходив для наших умов. Так ми й будували парк – у три «ешелони». Перший – соціальний спорт: студент, мешканець району чи будь-хто може прийти й знайти активність за своїм інтересом і бюджетом. Друга зона – преміум. Третя – преміум-плюс.
Ми підбираємо активності так, щоб вони були на будь-який вік, гаманець та фізичну підготовку. Це може бути людина далека від спорту або підготовлений екстремал – обидва знайдуть тут своє місце.
Щоб стати партнером Ікспарк, є головна умова: ви заходите з видом спорту, якого в нас ще немає. 70% вашої території – це спорт, а 30% – інфраструктура: клубний будинок, кафе, лаундж-зона, тераса тощо. Алкоголь ми не продаємо, лише безалкогольні напої. Ви подаєте свій проєкт, і якщо він підходить – отримуєте місце.
– Назвіть 3 найпопулярніші види спорту у Ікспарк?
– На першому місці у нас SUP, на другому – пляжний волейбол, на третьому – боулінг. Вейкбординг є нішовим видом спорту і знаходиться приблизно на 25-му місці. Наприклад, на волейболі під вечір грає близько сотні людей, а на канатній дорозі – лише сім.
– Скільки приблизно ваш бізнес витрачає на податки?
– Ми рахували один раз. Оскільки наші види спорту сезонні, підрахунок ведемо по сезонах. Я пам`ятаю, що за сезон 2020 або 2021 року ми сплатили близько 16 млн грн податків.
– Ікспарк – це про спорт, ком’юніті чи бізнес? Який з цих елементів для вас найважливіший?
– Це, насамперед, бізнес. Якщо правильно організувати процес, можна отримувати 100-150% прибутку і заробляти $20-30 тис на місяць. Я можу пояснити, як вибудовую всю локацію.
Наприклад, канатна дорога дає близько 30% доходу, а решту 70% заробляє кафе, розташоване поруч. Сам спорт – це радше «якір», який притягує людей, а головний прибуток приносять ті, хто продає їжу, надає послуги переодягання тощо. Просто на спорті парк би не вижив, адже загалом це державна задача.
Найбільше заробляють кафе та альтанки, і саме завдяки їм утримуються види спорту.
Для мене Ікспарк – це лайфстайл, моє середовище, спільнота адекватних людей. Тут майже немає недоброзичливих чи негативних людей, всі спортсмени та бізнесмени почувають себе комфортно.
– Які виклики створює розташування XPARK біля води?
– Якщо хочете мати локацію біля води, треба бути готовим до підтоплень раз на кілька років. Наприклад, у 2023 році у нас сталося найбільше затоплення. Це було особливо складно, бо затопило взимку, а такого раніше ніколи не траплялося. Лід замерз, а вода піднялася на метр і зсунула споруди приблизно на півметра. Ми витратили близько 4 млн грн, щоб повернути все на місця.
– Ви є президентом Федерації вейкбордингу України. Розкажіть, як загалом цей вид спорту розвивається в Україні?
– Вейкбордингу в Україні не було до 2007 року. Тоді ми оформили статус національної федерації і отримали право від держави розвивати цей вид спорту. А в чому сенс розвитку? Все досить просто: ми, українці, завжди селилися біля водойм – ставків, річок, тож водні види спорту нам природні.
Я поставив собі завдання: навіть якщо не всі ставки, то хоча б у найближчих селах обладнати канатні дороги і створити вейкборд-спільноти. Ви навіть не уявляєте, що відбувається з територією, коли встановлюєш канатну дорогу. Це інноваційно, унікально, і ніхто такого раніше не бачив. Мешканці села пробують кататися на дошках, і навіть комбайнери освоюють вейкбординг – це виглядає як диво. Моя мрія як президента федерації, щоб на кожному ставку стояла канатна дорога.
Ми встановили першу канатну дорогу в Україні і навіть організували власне виробництво таких доріг. Сьогодні в країні вже працюють чотири виробники. Під егідою федерації запроєктовано понад тисячу ставків для розвитку вейкбордингу.
– Ви також берете участь у підтримці обороноздатності України. Розкажіть про вашу діяльність у цьому напрямку.
– Є дві речі, які нам можуть допомогти. Перше – озброєння військ. Друге – підготовка кваліфікованих людей. Одним із напрямків моєї роботи стало саме озброєння. Для цього потрібні інженерні знання, і, на щастя, до того як стати президентом Федерації вейкбордингу, я був інженером. Це дуже допомогло.
Спочатку ми зробили п’ять дрон-полігонів. В Ікспарк також сформувався перший підрозділ – підрозділ 400-го полку «Яструби». Сьогодні вони завдають ворогу значних втрат.
Ще одна важлива річ – це люди. Потрібні ті, хто розуміється на інноваційних задачах. Ми займаємося підготовкою таких фахівців у маленькому масштабі, але ефективно. Якщо всі підрозділи працюватимуть так само, як ми, результат буде чудовий.
Керувати дронами має вміти кожен, тому ми запустили проєкт «Мілітарі спорт». Тут можна освоювати навички управління дронами, брати участь у змаганнях, дрон-школах і дрон-кемпінгах.
Спонсори та партнери Sport&Business Club
Технологічний партнер подій – IT-компанія зі 100% українською ДНК FAVBET Tech
Футбольный партнер – мережа футбольних центрів Footbik
Генеральний радіо-партнер – Авторадіо
Партнери заходу – мережа м’ясних маркетів «М’ясна Карта», VODA UA, Оболонь, ТМ Senor Cartel, Lay’s та Domino’s Pizza
Інформаційні партнери Sport&Business Club – телеканали «Ми – Україна», «Ми – Україна+» та XSPORT, сайти Sport.ua, Football Hub та SportArena.com, платформа «Футбол 2.0»
