У Формулі-1 контракти між командами та пілотами можуть виглядати непорушними на папері, але історія свідчить: навіть найбільші зірки залишали команди достроково.
Зараз ходять чутки, що Макс Ферстаппен може переглянути своє майбутнє в Red Bull, попри чинний контракт до 2028 року. Серед версій – таємні зустрічі з Mercedes, наявність контрактних умов, що залежать від результатів, і відмова обох команд повністю виключити можливість гучного переходу.
Якщо Ферстаппен таки піде після цього сезону, він приєднається до довгого списку пілотів, які достроково покидали свої команди.
Льюїс Гемілтон — Mercedes (2024)
Гемілтон став останнім прикладом дострокового розриву контракту. Семиразовий чемпіон світу шокував усіх, коли оголосив, що у 2025 році приєднається до Ferrari – попри те, що нещодавно підписав багаторічну угоду з Mercedes.
За словами керівника Mercedes Тото Вольффа, Гемілтон активував пункт про дострокове припинення контракту. Так завершилася найуспішніша епоха в історії Формули-1: шість титулів і 84 перемоги разом з Mercedes.
Фернандо Алонсо — McLaren (2007)
Один із найгучніших прикладів – перший рік Фернандо Алонсо в McLaren. Дворазовий чемпіон прийшов у команду як лідер, але швидко опинився в гострій конкуренції з новачком Льюїсом Гемілтоном. Напруга зростала через внутрішні конфлікти, підозри у фаворитизмі та скандал «Spygate».
Алонсо почувався покинутим керівництвом. Після передостанньої гонки, коли Рон Денніс сказав, що команда бореться не за нього, а проти, він вирішив піти. Хоча контракт був на три роки, сторони розірвали його після одного.
Фернандо Алонсо — Ferrari (2014)
Алонсо достроково пішов і з Ferrari. Хоч він і був одним із найстабільніших пілотів пелотону, команді не вдалося дати машину, здатну боротися за титул. У 2014-му він фінішував шостим, не здобувши жодної перемоги.
Хоч контракт тривав до 2016 року, сторони домовилися про розрив за взаємною згодою. Фернандо Алонсо назвав рішення складним, але необхідним. Далі він повернувся в McLaren – у найгірші для команди часи.
Себастьян Феттель — Red Bull (2014)
Феттель пішов із Red Bull, хоча мав контракт після 2014 року. Він активував пункт про розрив і перейшов до Ferrari, наслідуючи приклад свого кумира Міхаеля Шумахера.
Відхід збігся з початком гібридної ери, коли домінування Red Bull завершилося, а Mercedes захопив лідерство.
Себастьян Феттель — Aston Martin (2022)
Після двох сезонів у Aston Martin Феттель вирішив завершити кар’єру в Ф1, попри бажання команди зберегти його ще на рік. Команда не виправдала очікувань, залишаючись у середині пелотону.
Феттель пояснив рішення особистими мотивами й потребою в нових викликах.
Ніко Росберг — Mercedes (2016)
Найбільш несподіваний вихід – рішення Росберга піти з Формули-1 одразу після здобуття чемпіонського титулу у 2016 році. Хоч контракт діяв до 2018-го, він пішов за п’ять днів після перемоги в Абу-Дабі.
«Я здійснив мрію всього життя. Я на вершині, і саме час піти», – пояснив Ніко Росберг.
Марк Веббер — Red Bull (2013)
Веббер залишив Формулу-1, хоча мав змогу залишитися в Red Bull. Він перейшов у світ витривалих перегонів – до команди Porsche у WEC.
Його рішення спричинила, зокрема, напружена конкуренція з Феттелем і скандал «Multi 21».
Міхаель Шумахер — Jordan (1991)
Шумахер вразив усіх у дебюті за Jordan, але контракт містив неточність: “a contract” замість “the contract”. Це дозволило менеджерам Шумахера укласти угоду з Benetton вже на наступну гонку.
Jordan подала до суду, але зрештою сторони владнали суперечку, і Шумахер перейшов у Benetton. Цей випадок став підставою для створення Контрактного арбітражного комітету FIA.
Жак Вільньов — BMW Sauber (2006)
У 2006 році, після аварії на Гран-прі Німеччини, Вільньов пропустив наступну гонку. Команда хотіла оцінити Роберта Кубіцу, і канадець вирішив завершити контракт достроково, не погодившись на боротьбу за місце в команді.
Пізніше Вільньов визнав, що причиною була відсутність довіри з боку BMW.
Дженсон Баттон — Williams / BAR (2004–2005)
Це унікальний випадок. У 2004 році менеджмент Баттона спробував скористатися лазівкою, щоб перейти з BAR до Williams. Williams оголосила про контракт із Баттоном на 2005-2006 роки.
BAR оскаржила це в Контрактному арбітражному комітеті, який визнав чинність контракту з BAR. У підсумку Баттон залишився, а в 2006-му викупив свій контракт із Williams за £20 млн – рішення, що зрештою привело його до чемпіонського титулу з Brawn у 2009-му.
