Запах паленої гуми, рев моторів і дим, що здіймається над трасою, одразу занурюють у атмосферу дрифтингу — виду автоспорту, який важко сплутати з будь-яким іншим. Машини мчать на високій швидкості, долаючи повороти боком, а пілоти тримають траєкторію з максимальною точністю. У дрифті не змагаються на час, а кожен заїзд оцінюють судді за кутом, траєкторією та стилем. Усе відбувається просто перед очима глядачів — максимально близько, максимально гучно, максимально видовищно.
Саме так це виглядало 15 червня на паркінгу ТРЦ Blockbuster Mall у Києві, де пройшов другий раунд об’єднаної серії Bitlook Pro-Am Drift. 60 пілотів з різних куточків України змагались на трасі з бетонними бар’єрами, під димом шин та перед сотнями глядачів. Серед учасників були як і аматори так і досвідчені дрифтери. Хтось виїжджав на трасу на машині за 80 тисяч доларів, а хтось — на тій, що коштує 10. Але ані вартість, ані технічні характеристики не мали значення. Виграв той, хто міг на максимальній швидкості контролювати занос і витримати кожен поворот із точністю.
Захід стартував з феєричного відкриття, під час якого кожен учасник представляв свою команду та автомобіль. Після цього змагання проходили в два етапи. Перший — кваліфікація, де кожен пілот проходив трасу поодинці. Другий — парні заїзди, де пілоти чергувалися у ролі лідера і переслідувача. Головне тут — максимально точна робота з автомобілем на кожному етапі, адже траса складалася з п’яти складних поворотів.
Організатори не забули і про благодійну складову. Зокрема, в межах заходу проходила акція організована «ССО Рекрутинг» для благодійного фонду «Полк Святослава Хороброго» — збір коштів на придбання автівок для підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. І навіть після змагань глядачі та учасники продовжують донатити.
SportBusiness.Media побував на місці події, поспілкувався з організаторами, автопілотами та відвідувачами заходу.
Про те, як минув івент і що вдалося реалізувати, розповідає Сергій Ситар, засновник ключової організації в українському автоспорті Bitlook:
Зі спортивної точки зору ми досягли своєї мети. У нас було 60 учасників з усієї України і це обмеження, яке було встановлене нами, тому що більше ніж 60 учасників дуже важко опрацювати за два гоночні дні. Бажаючих було більше насправді, але правила є правила. Хто встиг, той приїхав.
Також в рамках заходу ми не можемо минути соціальну складову — був відкритий збір на авто для ЗСУ, і банк досі продовжує поповнюватися. Івент пройшов, а глядачі додивляються трансляцію, а також учасники, які під час гонки були сконцентровані, зараз вже після мають час і також додають коштів для наших захисників.
Я дуже сподіваюся, що з дисципліною нашого спорту познайомились нові люди, які зацікавилися нею і будуть далі слідкувати за її розвитком.
Павло, директор команди UDF Crew, яка відповідає за технічну організацію заходу, поділився з нами деталями щодо локації, критеріїв відбору учасників, співвідношення аматорів і професіоналів , а також складнощів, з якими зіштовхується команда під час організації.
На цій локації багато переваг. Насамперед — зручна інфраструктура: поруч є і Епіцентр, і їжа, все під рукою. Але були й складнощі. Наприклад, через стовпи нам довелося продумувати трасу так, щоб вона була максимально безпечною. Найскладніше — це знайти локацію і погодити всі дозволи: від Київради, військової адміністрації. Все інше — огорожі, бетонні блоки — вже не таке складне.
Цього разу у нас 60 пілотів, із них близько десяти учасників є професіоналами. Є хлопці, які виступають на машинах за вісімдесят тисяч доларів, а є ті, хто приїхав на автівці за десять і виграють кваліфікацію. Це дуже круто. Приїжджає пацан, у нього не супер машина, плюс-мінус 100 кіловат — і дає всім прикурити.
Що стосується відбору учасників — усе відбувається просто: ми оголошуємо про змагання, а пілоти подають заявки на участь. Далі діють чіткі критерії. Насамперед, автомобіль має бути технічно підготовленим. За регламентом, кожен пілот повинен мати ліцензію, видану відповідними автомобільними федераціями України. Це обов’язкова умова. Крім того, потрібно мати повне екіпірування: негорючий комбінезон, спеціальне взуття, шолом.
Серед учасників — киянин, автопілот з команди R2MSport Артем (позивний Shady). До повномасштабної війни займався драгрейсингом, а тепер знаходить новий драйв у дрифті. Після заїзду він розповів, що відчуває під час виступу, чому бере участь у змаганнях, і як бачить розвиток цього виду спорту в Україні.
Під час заїзду відчуваєш спочатку страх. Коли ти їдеш у бетон на постановці — страшно, а потім — кураж. Далі спокійно собі їдеш, дивишся, куди треба їхати.
Я не прагну бути професійним спортсменом — я просто катаюсь у кайф. Місяць, як тренуюсь, і для мене це віддушина. Моя мета — прогресувати і отримувати задоволення. Дрифт дуже стрімко розвивається. Навіть до повномасштабного не було стільки машин як зараз.
Дуже хочеться, щоб війна нарешті закінчилася. Щоб у нас знову з’явився повноцінний про-клас, і ми могли кататися між Європою. Хочеться бачити справжні змагання на високому рівні. До повномасштабного вторгнення в нас було багато крутих хлопців, які представляли Україну у про-класі й прославляли нашу країну на міжнародній арені.
Владислав — військовий і автопілот команди Base23, який понад два з половиною роки займається дрифтингом. В цьому виді спорту Владислав знаходить спосіб психологічно розвантажитись та вивільнити емоції. Він поділився враженнями від незвичної локації, своїм баченням розвитку дрифту в Україні, розповів, що відчуває під час заїздів, а також де тренується і як виглядає підготовка до стартів.
Сьогодні дуже крута локація — незвична, чесно кажучи. Бетон дуже “зачеплений”, тротуарна плитка, цікава траса. Але потрібно працювати.
Що відчуваю під час заїзду? Адреналін. Летиш і думаєш: дам у бетон чи ні? О, не дам — значить, можна їхати далі.
Зараз, слава Богу, є можливість більше їздити. Бо перший рік після початку повномасштабної війни було важко з тренуваннями. А тепер у нас вже є етапи про-класу. Якщо не помиляюся, в цьому сезоні буде близько двадцяти гонок. Це круто. Я радий. Не на всі зможу потрапити, але маю змогу їхати.
Якщо підтягнуться спонсори — локації будуть ще крутіші, з’являться нові треки. Один у нас уже є, просто зараз, на жаль, він закритий. Працюємо над тим, щоб вирішити це питання. Там можна проводити як змагання про-класу, так і наші аматорські заїзди.
Ми ж не просто так все це робимо. Хочемо забрати хлопців із доріг загального користування. Для цього й організовуємо тренування щосуботи. Головне — щоб нам допомагали і не ставили палки в колеса.
Я тренуюсь в Одесі. Але й на самих змаганнях зазвичай вистачає тренувальних сесій, щоб “вкатитися”, розібратись з конфігурацією — і поїхати.
У захваті залишилися й відвідувачі заходу. Юрій вперше побував на дрифт-змаганнях, і тепер називає себе фанатом цього виду спорту:
До сьогодні я нічого не знав про дрифт. Від того, що відбувається тут я просто в захваті. Це дуже емоційно, дуже драйвово і дуже круто. Не думав, що в Україні дрифт розвивається на такому рівні. Величезна повага всім, хто це організовує.
Змагання відбулись за підтримки Blockbuster Mall, AUTO RIA, Автоцентру, бренду тюнінг-запчастин OkoloStok, а також Red Bull, VELO і 7Drive.
Другий етап об’єднаної серії змагань Bitlook Pro-Am Drift завершився такими результатами:
Цього разу перемогу здобув Іван Бейбі з Одеси, який представляє команду Twin Team — саме він вразив суддів найбільш точним і агресивним проходженням траси. Другим став киянин Артем Хорольський з R2MSport, а третє місце виборов ще один одесит — Дмитро Безруков, пілот Syndct.drift.team.
А далі — ще більше. Попереду три етапи Bitlook Pro-Am Drift: наступний відбудеться вже 10 серпня, місце проведення організатори оголосять згодом. Четвертий раунд відбудеться 7 вересня у Львові, а завершиться сезон 5 жовтня фінальним заїздом у Києві. Організатори обіцяють ще більше драйву, нових трас і несподіваних розв’язок. І якщо ви досі не бачили дрифт наживо — саме час це змінити.
