Рівень жіночого чемпіонату України з футболу сьогодні складно назвати високим. Він не має такого серйозного попиту серед вболівальників, як чоловічий, його не надто активно висвітлюють у медіа, а інтерес до нього з боку потенційних спонсорів та інвесторів теж залишає бажати кращого.
Та, на щастя, є люди, які хочуть змінити ситуацію, працюють для цього та щиро вірять у те, що жіночий футбол в Україні все ж має велике майбутнє!
Одним з таких людей є президент ЖФК SeaStersОлександр Андросов, з яким ми поспілкувалися про амбіції цього молодого клубу, секрети співпраці з партнерами та складнощі, з якими доводиться боротися на шляху до розвитку під час війни.
Чому вирішили займатися футболом, чому саме жіночим та як взагалі народився цей клуб?
Ще під час роботи віцепрезидентом у «Чорноморці» мене дуже засмучувало, що в Одесі немає жіночої команди, і що взагалі жіночий футбол, м’яко кажучи, не надто популярний в Україні. Причому абсолютно незаслужено. І хотілося зробити так, щоби ця ситуація змінилася.
Ми поспілкувалися з керівництвом компанії Allrise Capital, розповіли про наше бачення команди, розвиток жіночого та дитячого футболу в регіоні – і практично одразу отримали згоду. За два місяці ми визначились з назвою команди, айдентикою, основними ідеями комунікації, людьми на ключові позиції та зібрали гравчинь на відбір. Ідея з’явилася у квітні 2023 року. А вже у серпні команда зіграла свій перший офіційний матч.
Якими були ваші глобальні цілі, коли починали роботу з клубом? Адже рівень жіночого футболу в Україні дуже невисокий, знають про нього мало, тому якоїсь слави це не принесе. Заробити гроші не виходить навіть в чоловічому, не говорячи вже про жінок. Тож навіщо це вам?
По-перше, я люблю футбол. По-друге, готовий побитися об заклад, що вже за 5-7 років матчі жіночих команд Вищої ліги України збиратимуть стадіони. Я розумію, як це звучить зараз, я в здоровому глузді та твердій пам’яті, але напишіть мені у 2030 році – і поговоримо про це.
Крім того, я не погоджуюся з тим, що рівень жіночого футболу в Україні зовсім невисокий. Україна посідає 12 місце у таблиці коефіцієнтів УЄФА для жіночих клубів. І це при тому, що в самій Україні жіночий футбол справді розвинений далеко не так, як хотілося б. Але це можна і треба змінювати.
Це чудово розуміють, наприклад, у таких клубах як Колос, Металіст, Ворскла, Кривбас. Дуже круто розвивається Полісся, класна дитяча школа у Ладомира. І це далеко не повний перелік. І взагалі, останні роки, навіть попри війну, жіночий футбол розвивається та зростає. У комітету жіночого футболу УАФ з’явився новий керівник – Анастасія Кліпаченко, і я впевнений, що на своїй позиції вона зможе зробити дуже багато. Тож одним зі своїх основних завдань бачимо те, щоб допомогти цей процес прискорити. Ми відкриваємо по всій області групи для дівчаток, у планах відкриття повноцінної академії.
SeaSters існують вже два роки. Наскільки, за цей час, виправдовуються ваші загальні очікування від проєкту?
Вони продовжують виправдовуватися, щодня. Попереднє питання включало формулювання «навіщо це вам?», одна з відповідей на нього – я отримую від роботи задоволення. У тому числі від очікувань, що виправдовуються.
Команда дуже потужно увірвалася в професійний футбол: одразу виграла Першу лігу, зараз вже тримається серед лідерів вищої. Такий яскравий старт став для вас несподіванкою, чи все ж розраховували на щось подібне?
Навіщо взагалі щось починати, якщо не розраховувати на позитивний результат? Хоча на цей момент лідерами я називав би Ворсклу, Металіст і Колос. Це класні команди, з чудовим набором гравців, професійним менеджментом та підтримкою з боку чоловічих клубів. Ми тільки на шляху до того, щоб вийти на їхній рівень. Ми це розуміємо, і сподіваюся, прийдемо до цього незабаром.
SeaSters дуже якісно працюють над медійною складовою: добре ведуться соцмережі, приємний сайт. У чому ваш секрет та чому це важливо для клубу?
Однією з проблем розвитку жіночого футболу, на мій погляд, є саме те, що про нього взагалі мало хто знає. І одним з основних завдань і клубів, і асоціації є саме популяризація жіночого футболу. Зрештою це приведе і до появи великої кількості дитячих шкіл, і до більшої зацікавленості з боку потенційних партнерів, і до інтересу вболівальників.
Ваші спонсори та партнери: розкажіть, з ким співпрацюєте та наскільки важко залучати їх у жіночий футбол
Наразі наші партнери – це компанії Allrise Capital, Merkle Standart, Boseco, Odrex, Kelme, Grand Water. Ми дуже вдячні кожному з них за те, що повірили в команду і, сподіваємось, що вони задоволені співпрацею з нами. Щодо складності залучення партнерів – на це є низка причин.
Головна – це обмежений обсяг опцій, що ми можемо запропонувати потенційним спонсорам. Немає телевізійних трансляцій, ігри проводяться без глядачів, що робить малоефективними активності безпосередньо в день матчу, немає інформаційної підтримки та підтримки фан-бази чоловічого клубу просто тому, що на відміну від решти команд вищої ліги – у нас просто немає «локомотива» у вигляді чоловічого клубу.
Усі ці причини не заважають нам залучати партнерів. Тому що, по суті, ми пропонуємо потенційним партнерам не «спонсорство жіночого клубу», а ідеї, які можуть бути їм цікаві. У колаборації з Boseco, наприклад, ми створили бренд капсульної кави, для медичного будинку Odrex ми створили кампанію для зовнішньої реклами, компанія EMOV купила пакет «партнер матчу», на одну гру ставши нашим титульним спонсором, готель Maristella Marine Residence – наш партнер за проєктом «Найкраща гравчиня матчу». Основна думка в тому, що ми продаємо не футбол, а ідеї, які цікаві нашим партнерам. І, треба сказати, у нас багато ідей.
Що роблять SeaSters для того, аби кількість їхніх вболівальників збільшувалася?
Для просування футбольної команди діють ті самі принципи, що й для просування на ринку будь-якого бренду. І якщо бренд новий, одне з перших завдань – робота на впізнаваність. Від можливості аудиторії згадати та впізнати торгову марку залежить обсяг продажів.
Це суто маркетингове завдання. Ми намагаємося зробити бренд впізнаваним і привабливим. Шляхом роботи в соцмережах, у ютубі, використовуючи зовнішню рекламу та спільні акції з партнерами. Те, до чого ми хочемо прийти, досить давно описав відомий маркетолог Кевін Робертс. SeaSters мають стати Lovemark. Тому ми у побудові своїх комунікацій використовуємо принципи «емоційного» маркетингу. Це проявляється у всьому, починаючи від назви клубу, тону повідомлень у соцмережах, тематики програм на ютуб-каналі тощо.
Як думаєте, після війни одеський вболівальник ходитиме на жіночий футбол?
Однозначно – так! Одеса любить футбол. Одесити люблять свій стадіон. Одесити пишаються своїми командами та завжди підтримують їх. І в їхній підтримці SeaSters я не сумніваюся ні на секунду.
Розкажіть про благодійну діяльність клубу під час війни.
Соціальна та благодійна складова – це частина місії та базова цінність клуба. Після кожного матчу ми донатимо в один із благодійних фондів на підтримку ЗСУ. За минулий рік загальна сума донатів становила 443 625 грн.
Спільно з Благодійним Фондом Сергія Притули ми провели розіграш боксерських рукавиць з автографом Олександра Усика та зібрали 1 080 629 гривень на підтримку збору «Рій помсти».
Також спільно з компанією BOSECO ми відправили нашим захисникам понад 50 сонячних панелей та портативних акумуляторів високої місткості. Крім того, ми стали співорганізаторами благодійного півмарафону «Разом до Перемоги» та благодійних акцій спільно з БФ «Вартові півдня», та зробили ще багато іншого.
Яка ваша мрія як президента футбольного клубу?
Мені здається, зараз у всіх одна мрія – аби якнайшвидше закінчилася війна перемогою України.
