11 січня в столичному легкоатлетичному манежі вже вчетверте відбувся «Кубок Білої Пантери», партнером якого виступили Sport&Business Club та SportBusiness.Media. Змагання обʼєднали більше 300 юних стрибунів та стрибунок із різних куточків України, еліту українського спорту, відомих гостей та представників влади. Цей турнір став не тільки важливою спортивною подією, а й справжнім святом для дітей та їхніх батьків, яке надихнуло учасників на подальші досягнення.
Про турнір, його ідею та плани на майбутнє ми поговорили з ініціаторкою змагань, президенткою Федерації легкої атлетики України Ольгою Саладухою. Вона також поділилася своїми думками щодо розвитку дитячого спорту в Україні та популяризацію легкої атлетики.
– Розкажіть, як виникла ідея створення «Кубка Білої Пантери» і які цілі ви ставите перед цим турніром?
– Вперше ми провели цей турнір у 2022 році. Коли я завершувала спортивну кар’єру мені хотілося передати естафету молодому поколінню. Інколи спортсмени просто прощаються і йдуть, а я хотіла залишити своє ім’я, показати приклад юним атлетам, надихнути їх і показати, що є легка атлетика і ким ти можеш стати. Саме тому ми вирішили створити цей турнір.
Потім зрозуміли, що турнір дуже сподобався усім. Це не просто змагання, а справжнє свято з музикою, подарунками та призами. У нас кожна дитина їде зі змагань із подарунками, сувенірною і змагальною атрибутикою. Хотілося подарувати дітям свято, надихнути їх займатися спортом, показати, що це — круто.
Це вже четвертий турнір, і я сподіваюся, що наступного року ми проведемо п’ятий, ювілейний. Я сьогодні казала, що хочу, щоб цей турнір став міжнародним. Це моя мрія, і я хочу, щоб вона здійснилася.
– Ви згадали, що хочете зробити турнір міжнародним. Як ви плануєте реалізувати цю мету?
– По-перше, потрібно, щоб завершилася війна, щоб у країні панував мир. Після цього у нас є певний алгоритм, як зробити так, щоб змагання стали міжнародними.
У нас є «Меморіал Дем’янюка», який зараз також буде проходити, і він буде більш благодійним. Будуть збиратися кошти для наших захисників, і там же будуть діти й дорослі. Я впевнена, що, як тільки завершиться війна, ми зробимо все можливе.
– Цього року турнір проводиться вже вчетверте. Які організаційні виклики доводиться долати під час війни?
– Якщо ти хочеш зробити захід якісним, то для цього потрібно залучати якомога більше партнерів і спонсорів. Сьогодні діти наймасштабніше отримали подарунки: це були великі сумки, солодощі, чашки, футболки. Також кожен спортсмен отримав чай, «Живчик» і батончики FIZI.
Діти, крім того, що вони виграють, отримують подарунки: кросівки, рюкзаки, BLACKROLL і ще багато чого від наших партнерів і спонсорів. Спортсменів надихає таке свято, і вони розуміють, що прийшли сюди не даремно.
– Як ви залучаєте партнерів та спонсорів до організації заходів?
– У перший рік я взагалі робила все сама. Тоді я завершила спортивну кар’єру і вкладала свої власні кошти. Згодом до нас приєднався Департамент молоді та спорту КМДА, який надав значну підтримку. Ми почали активно телефонувати, писати партнерам, спонсорам, звертатися до всіх небайдужих, хто хоче розвивати дитячий спорт. І ось поступово цей турнір розвинувся та дарує дітям такі яскраві емоції.
– Які особливості цьогорічного турніру?
– У нас перший турнір був під час COVID, а всі інші – вже під час повномасштабної війни, під ракетними обстрілами. Було більше 300 спортсменів, але ми нагороджували в укриттях, під час відключення світла. Це не зіпсувало свято, і воно продовжувалося. Цього року у нас більше подарунків, більше призів. Повернулося багато людей до України.
Це дуже круто, тому що ми робимо це, щоб діти залишалися в країні, щоб поверталися наші спортсмени, щоб залишалися в Україні і працювали. Сьогодні ми бачимо багато людей, багато попереднього покоління спортсменів, які повернулися. Я думаю, цим можна пишатися.
Цього року у нас багато партнерів, і я кожному з них щиро дякую, адже без партнерів і спонсорів неможливо провести якісний захід, який ми маємо сьогодні. У нас є зони для відновлення та бар для спортсменів, де вони можуть випити безалкогольні коктейлі. Це дуже цікаво для спортсменів. Також працюють фотозони, є фотографи та відеозйомка.
На заході присутні численні спортсмени, які виборювали нагороди у різних видах спорту, не тільки з легкої атлетики, що також надихає юних атлетів. Побачити їх, доторкнутися, поспілкуватися — це справжнє свято для дітей.
– Як такі заходи впливають на популяризацію спорту серед молоді в Україні?
– Дуже позитивно. На першому турнірі ми побачили, що є запит від спортсменів, від батьків, тому що батьки хочуть вкладати в дитину, вони хочуть її привести і побачити якість.
І зараз, коли я почала очолювати Федерацію легкої атлетики, дитячий спорт є одним з приорітетних напрямків. Тому що без дитячого спорту ми не можемо отримувати нове покоління, покоління нових зірок, яке буде прославляти нашу країну. Загальна мета — зробити легку атлетику популярною. Зараз ми входимо в програму «Пліч-о-пліч», «Шкільний вік». Ми робимо все можливе, щоб легка атлетика була популярною.
– Які плани має ФЛАУ щодо розвитку дитячого спорту в Україні?
– У нас є дитячі проєкти, дитяча легка атлетика. У нас є триборства, чотириборства, у нас є Ліга кросу, там декілька етапів, де спортсмени отримують і грошову винагороду, і можуть поїхати на Балканський чемпіонат. Є такі заохочування, щоб мотивувати дітей займатися спортом.
Тому що раніше, коли ми на дитячих змаганнях дарували лише медалі, мені здається, що це неправильно. Дитина, коли повертається додому і каже, що я чемпіон, але немає ніяких подарунків — це неправильно. Тому наша мета — зробити Федерацію легкої атлетики яскравою, цікавою динамічною та популярною в усьому світі.
