Українська легкоатлетка Ірина Климець, яка спеціалізується в метанні молота, втретє захищала честь України на Олімпійських іграх. Нажаль, на Олімпіаді-2024 в Парижі їй не вдалося пройти кваліфікацію в фінал – з найкращим результатом 66,95 м спортсменка завершила змагання на 26-му місці.
В ексклюзивному інтерв’ю для SportBusiness.Media Ірина Климець розповіла про свій виступ на Олімпіаді-2024, порівняла досвід з попередніми Іграми, а також розповіла про перешкоди, які їй довелося подолати на шляху до цієї визначної спортивної події.
– Що стало ключовим фактором, який не дозволив Вам пройти до фіналу на Олімпійських іграх 2024?
– Насамперед, це сильне бажання пройти кваліфікацію у фінал. Наш вид спорту є технічним, і дуже складно поєднати силу, швидкість і бажання з необхідністю залишатися розслабленим і не допускати ніяких помилок. Вважаю, що мені завадило бажання досягти результату. Фізична підготовка була на досить високому рівні, і на тренуваннях результати показували, що я могла б пройти кваліфікацію.
– Як Ви порівнюєте свою участь в Олімпіаді-2024 з попередніми Іграми в Ріо та Токіо? Які висновки Ви для себе зробили?
– Кожна Олімпіада унікальна. Перші Олімпійські ігри я пройшла у юному віці, це був великий міжнародний старт. В Токіо Олімпіада була складною через COVID: все було закрито і без глядачів. А в Парижі була надзвичайна підтримка, багато глядачів, але це також був складний період для нашої країни і для мене особисто.
Після виступу ми з тренером проаналізували помилки, визначили над чим треба працювати далі. Тренер бачить мій прогрес, спирається на результати, які я показую на тренуваннях. Я маю бажання, а тренер – віру в мене. Ми будемо продовжувати тренуватися, і я сподіваюся, що на наступній Олімпіаді все вийде.
– Що було найважливішим в підготовці перед Олімпіадою? Як Ви оцінюєте свою фізичну форму та психологічний стан на момент змагань?
– Фізична підготовка перед Олімпіадою була однією з найкращих за моє життя. У лютому на Чемпіонаті України я метнула молот на 71.35 м, що є дуже високим результатом для зими. Всі прогнози вказували, що я могла б метнути за 74 м, виконуючи кваліфікаційні нормативи.
Але наприкінці березня у мого тата стався інсульт, і мені довелося перервати підготовку та тренувальні збори, щоб залишитися вдома й допомогти мамі доглядати за батьком. У мене на той час було моральне виснаження, і наразі воно також є.
Незважаючи на всі старання і хороші результати на тренуваннях, останні моменти змагань були сповнені хвилювань та бажання показати результат, але не все вийшло. Це потрібно прийняти і рухатися далі.
– Що для Вас особисто означає участь в Олімпіаді?
– Для мене це велика честь, представляти Україну на Олімпійських іграх. Це мрія кожного спортсмена. Це вже мої треті Олімпійські ігри, і я пишаюся тим, що втретє змогла потрапити до найсильніших метальниць світу і представляти свою країну. Це гордість для мене, моєї сім’ї та мого тренера.
