Відомий ринганонсер, телерадіоведучий, експерт з підготовки до публічних виступів Сергій Бриль в інтервʼю XSPORT після чергової зустрічі Sport&Business Club розповів про особливості роботи ринганонсера, а також поділився цікавим досвідом зі своєї карʼєри.
Яким був ваш прогноз на бій Усика та Фʼюрі, і чи справдився він?
Він не збувся. Я прогнозував нічию, мені здавалося, що так буде цікаво всім, хоча я щиро вірив у перемогу Олександра.
Розкажіть загалом про ваші враження від цієї заруби та чи були у вас якісь цікаві моменти під час перегляду?
Думаю, що як і більшість українців я пережив вир емоцій. Було все: і крик радості, і покусування кулаків, а потім відчуття піднесення.
Чи працювали ви у своїй карʼєрі ринганонсера з Олександром Усиком?
Так, всі перші поєдинки, які проводила компанія К2 Promotions в Україні, включаючи його бій на стадіоні у Львові, я оголошував Олександра.
Як взагалі можете схарактеризувати Олександра?
Олександр – людина видатна. Я вважаю, що таких як він взагалі немає. Настільки порядна, настільки талановита, цілеспрямована, а головне, про що варто сказати в першу чергу, людина з великим серцем, в якому живе віра. Можна сказати, що все це серце зроблене з віри, великої віри в Бога.
Розкажіть про благодійний вечір професійного боксу, де ви працювали в березні. Наскільки подібні історії популярні у сучасному українському боксі?
Слава Богу, що зараз бокс відроджується, принаймні я зараз працюю з чотирма промоутерськими компаніями. Це дуже приємно, тому що такі сфери як бокс, як і будь-який спорт, обʼєднує людей, дарує позитивні емоції, мотивує дітей приходити в зали. Більше того, з початку повномасштабного вторгнення, мені здається, спортсмени трошки змінилися.
Якщо раніше я бачив дуже багато виходів в ринг, де спортсмени просто відбували номер, поводили себе як на спарингу, і я як ринганонсер засинав під рингом, а що вже казати про людей в залі. Зараз, з тим фаєром, тим духом, який є всередині української нації, все змінюється. Бійці виходять і не просто боксують, а показують справжню зарубу – те, що дуже подобається людям, і заради чого ми любимо бокс.
Чи можна сказати, що зараз бокс є спортом номер один в Україні?
Для мене – так.
Повернімося до березневого благодійного заходу. Яку суму тоді вдалося зібрати на ЗСУ?
Усі лоти були продані за 5 мільйонів гривень, і це було дуже потужно.
Чи були у вашому житті історії, коли незнайомі люди впізнавали вас за голосом?
Так, і це дуже цікаво, тому що карʼєра ринганонсера зʼявилася вже після карʼєри гравця в КВК, та того, як я був доволі популярним радіоведучим, а потім став ринганонсером. Дуже цікаво знайомитися з людьми, які впізнають тебе за ринганонсерством, потім виявляється, що ти той самий діджей, якого вони слухали, а ви ще й навчалися в одному ВНЗ, і вони памʼятають, як ми грали в КВК.
Як ринганонсер готується до того, щоб оголошувати бійців?
Ринганонсерство і робота в ринзі не зовсім така, як звичайна робота ведучого. У кожного заходу є своя драматургія: весілля – це про одне, корпоративне свято – про інше, футбол, спорт, бокс – про інші емоції. У мене це все вже на рівні інтуїції, інколи навіть кажу, що в мене всередині ДНК ринганонсера.
Я розумію емоційно-музичний настрій цього івенту, тому мені може здатися, що це легко. Раніше я думав, як буду виглядати, як щось красиво скажу, як потягну прізвище чи імʼя. Зараз же все більше фокусуюся на тому, що важливо для бійця, тому що його вихід в ринг – це його нульовий раунд, і те, як він буде себе відчувати, його емоційний стан, також залежить від того, як я його оголошу.
Уявіть собі, що я, оголошуючи вас, неправильно назвав прізвище, це було б неприємно. А коли є музично-емоційне наповнення, енергетика, то я відчуваю, де правильніше сказати, що він чемпіон світу, а потім те, з якого він міста, що важливіше.
Якщо ми беремо Дениса Берінчика, то ми скажемо, що це чемпіон WBC, а в кінці додамо, що з Краснодону, і це викличе у людей шквал емоцій. Гратися словами в середині представлення – це мистецтво, мені це дуже подобається.
Які три головні риси для ринганонсера?
Любити бокс, любити людей і бути трохи музичним.
Розкажіть про цікаві ситуації під час оголошення бійців з вашої карʼєри?
Я вже бачив стільки репостів в тіктоці, коли я Гвоздика Усиком оголосив, це факап номер один. А факап номер два – коли ще, здається, у 2009 році, на контракті у К2 був Заур Байсангуров і влаштовували бій в Грозному, я трохи неправильно оголосив Рамзана Кадирова. Було трохи лячно, бо там у всіх автомати, пістолети, тож я трохи висадився. Памʼятаю свій стан, коли я прикрив голову планшеткою.
А як саме ви його оголосили?
Назвав не Ахматовичем, а Кадировичем, була справа.
До слова, на останній зустрічі Sport&Business Club Сергій Бриль поділився з гостями секретами успішного публічного виступу, а також розповів про те, як підібрати ключі до аудиторії та завоювати її серця та увагу.
