«Флорида Пантерз» вдруге поспіль стали володарями Кубка Стенлі, перемігши «Едмонтон Ойлерз» з рахунком 5:1 у шостому матчі фіналу.
Вони стали першою командою НХЛ, яка захистила титул, після «Тампа-Бей» у 2020 і 2021 роках, і лише третьою командою, якій це вдалося у XXI столітті.
Сем Райнхарт закинув чотири шайби, ставши лише четвертим гравцем в історії ліги, якому вдалося зробити це у фінальному матчі Кубка Стенлі. Його третій гол, що оформив хет-трик, змусив вболівальників закидати лід щурами та капелюхами.
Маттью Ткачук, один з символів франшизи, символічно забив переможний гол у матчі.
Невдовзі після того, як «Лайтнінг» тричі поспіль виходили у фінал, «Флорида» повторила це досягнення і тепер має всі ознаки сучасної династії. «Пантерз» виграли 11 з 12 серій плейоф з моменту приходу Ткачука внаслідок обміну та призначення Пола Моріса головним тренером улітку 2022 року.
Єдиною поразкою за цей час став фінал проти «Вегаса» у 2023-му – тоді кілька ключових гравців мали серйозні травми.
У цьому розіграші вся основа – Ткачук, Райнхарт, Баркoв і Беннетт – була здорова, а ще команду посилили важливі гравці дедлайну – Бред Маршан та Сет Джонс. Беннетт став найкращим бомбардиром плейоф з 15 голами, а Маршан відзначився шість разів тільки у фіналі.
Широка участь гравців з глибини складу дозволила «Пантерз» переграти Коннора Макдевіда, Леона Драйзайтля та їхніх партнерів по «Ойлерз», які не впоралися з агресивним форчеком «Флориди» та кілька разів змінювали воротаря. У шостому матчі ворота знову захищав Стюарт Скіннер, але серія помилок перед його воротами й власний промах при другому голі Райнхарта знову призвели до пропущених шайб.
Макдевід намагався переломити хід гри, але знову був зупинений Баркoвим, Джонсом і Бобровським. У своєму другому фіналі в кар’єрі капітан «Ойлерз» набрав 7 очок, але знову залишився без трофею.
Суха серія канадських клубів у Кубку Стенлі триває вже 31 сезон – з 1993 року, коли тріумфував «Монреаль». Тим часом п’ять з останніх шести Кубків виграли клуби з південних штатів США, зокрема чотири – з Флориди.
Цей переможний шлях через «Тампу-Бей» (5 матчів), «Торонто» (7), «Кароліну» (5) та «Едмонтон» (6) – демонстрація максимально ефективної гри «Флориди» під керівництвом Пола Моріса, який провів більше матчів у НХЛ, ніж будь-хто, крім Скотті Боумана, і тепер має два чемпіонські титули.
Те саме стосується і Бреда Маршана, який востаннє піднімав Кубок Стенлі в 2011 році з «Бостон Брюїнз». Проміжок у 14 років між титулами – третій за довжиною в історії ліги після 16 років у Кріса Челіоса (1986–2002) та 15 у Марка Реккі (1991–2006).
