Спортивний дитячий турнір «Кубок Білої Пантери», ініційований Ольгою Саладухою, став важливим майданчиком для розвитку дитячого спорту і єднання спортсменів навіть у складні часи для нашої країни.
Під час турніру інформаційний портал Sport Business Media поспілкувався з генеральним секретарем Федерації легкої атлетики України Олексієм Касьяновим.
Він розповів, як такі заходи мотивують дітей займатися спортом, формують у них звичку до активного способу життя та сприяють популяризації легкої атлетики в Україні. Також Олексій Касьянов поділився своїм баченням щодо перспектив цього виду спорту, його впливу на суспільство та ролі спортивної дипломатії в сучасному світі.
– Як такі спортивні турніри, як «Кубок Білої Пантери», сприяють розвитку дитячого спорту, зокрема легкої атлетики в Україні?
– Це такий, можна сказати, стратегічний для нас напрямок, тому що ми розуміємо, що маємо зацікавлювати дітей. Ми враховуємо дитячу психологію, адже якийсь результат у вигляді медалей або рекордів буде через 10 років, коли ці діти подорослішають. Але і батькам, і дітям ми маємо вже зараз сказати, що вони нам цікаві, наші двері відчинені. Ми створюємо комфортне середовище, щоб діти могли реалізувати свої таланти.
– Яку роль відіграє організація спортивних заходів у підтримці морального духу та фізичного здоров’я дітей під час війни?
– Зараз наше середовище дуже конкурентне. Якщо ти не будеш цікавим, зрозумілим і популярним, то в цій конкуренції не виживеш. Тому нам потрібно робити все, щоб привертати увагу. Ми розуміємо, що це наше майбутнє, і робимо для цього максимум.
– Як такі змагання впливають на розвиток українських юних спортсменів та їхню мотивацію до подальших досягнень?
– На цих змаганнях присутні зірки не тільки легкої атлетики. Діти мають розуміти, що все можливо: олімпійські медалі можна здобути, якщо у тебе є мрія та талант. Потрібно бути цілеспрямованим і пройти цей шлях, який може тривати 10-15 років, але це цікавий шлях. Це популярно, цікаво, і завдяки цілеспрямованості результат обов’язково буде.
Ми також розуміємо, що лише один відсоток дітей потрапляє в професійний спорт, але інші 99% отримують важливі навички та спортивний спосіб життя – це забезпечує здоров’я на все життя. Ми прагнемо, щоб у нас більше дітей долучалися до спорту.
– Як ви оцінюєте потенціал розвитку легкої атлетики серед молоді в Україні?
– Легка атлетика — це вид спорту, у якому розігрується найбільша кількість олімпійських нагород, це наймасовіший олімпійський вид спорту. Усі федерації розуміють його значення, та шукають таланти по всьому світу.
Навіть якщо ти не будеш на Олімпіаді, кожен університет прагне запросити перспективного спортсмена. Спорт і легка атлетика дають можливість безкоштовно навчатися в закордонних університетах. Наприклад, мені надходило запрошення від Гарварда, а моїй дружині — від Техаського університету з повною стипендією.
Легка атлетика — це і політика, і спортивна дипломатія. Тому важливо доносити її значення до суспільства та вирощувати цю ідею у кожній родині, щоб батьки розуміли, що спорт забезпечує майбутнє їхніх дітей.
– Як мотивувати дітей займатися спортом і сформувати звичку до активного способу життя?
– Дітей потрібно зацікавлювати через цікаві змагання. Але загалом це має стати частиною культури нації. Неможливо досягти успіху в науці, математиці чи програмуванні, займаючись тільки цим. Наша фізіологія влаштована так, що для досягнення успіху потрібно змінювати вид діяльності.
Спорт — це обов’язкова умова для успішності у будь-якій сфері. Він допомагає змінювати навантаження на організм, чергувати діяльність і розвиватися гармонійно.
– Які загальні враження від цьогорічного турніру. Чи задоволені ви результатом?
– Ми, як організатори, зробили все від нас залежне. Оцінювати будуть батьки й діти. Найкращою оцінкою буде, якщо на наступному турнірі кількість учасників зросте на 10%, а також збільшиться кількість областей, які привезуть дітей. Це головний критерій, а нас оцінить час і успішність нашого виду спорту в майбутньому.
Раніше ми опублікували ексклюзивне інтерв`ю очільниці Федерації легкої атлетики України ФЛАУ Ольги Саладухи, а також бронзової призерки Олімпійських ігор зі стрибків у висоту Ірини Геращенко.
